Пятниця після садочка - Рамен

До нас по-маленьку починає приходити весна, яка вже би мала бути з початку лютого, навіть день календаря є такий коли вона має починатися. Сьогодні перший більш менш теплий день вечером у 6 годин коли я забираю Марьку з садочка на дворі ще десь 10 градусів - можна ще погуляти, і не обовязково бігти одразу додому. Оскільки у мене все раціоналізовано, гуляємо ми з користю тобто їдемо в далекий магазин за покупками. По дорозі до магазину є, навіть не знаю як назвати - ну точно не ресторан, але таке місце де можна поїсти рамен (таку китайску лапшу, яка дуже сильно прижилася в Японії і дуже популярна тут, хто дивився мультфільм Кунфу-панда, мають знати). Марька одразу впізнала і почала кричати шо хоче туда - хавати. Я їй пообіцяв шо після магазину заїдемо. Коли вже верталися назад то заїхали і я не полінувався зробити кілька фотографій.
Короче це заклад в якому можна поїсти - і дуже багато простих і не простих короче без різниці в соціальному або матеріальному статусі людей заходять сюди шоб просто поїсти. Вартує по японським міркам дешево і дозволити собі може хто завгодно. Ось фотки.

Каси нема, щоб взяти якусь хавку треба купити талончик у апараті зліва. Також можна пити "скікихоч" холодної водички, безкоштовно, набираючи собі самостійно у пластмасовий стаканчик.

На столі стандартний набір спецій: тертий часник, молотий перець, зубочистки, два соуса для рамена один для гйози (китайські пельмешки) грубо помолотий кунжут і маринований імбірь чи як там його по-українськи.

Марька після садочка дуже голодна і вже знає шо зараз буде їсти свою улюблену довгу лапшу голосно сьорбаючи як роблять усі японці.

Темпи якими я набираю лапшу в її тарілку її не влаштовують і вона не витримує усі мої фотосесії - її це не цікавить лиш би похавати.

Ну а я мушу хоч кілька фотографій зробити - так воно виглядає зблизька, ніби не дуже апетитно але дуже смачно. Горстка рису і пару пельмешок гйози, порція рамена і ми з Марічкою ситі і задоволені.

Ну і остання фотка трішки зацінити обстановку в залі. Як кажуть японці і як викрикує Марічка після того як дохаває (садочкове виховання) - ご馳走様でした (go-chi-so-u-sa-ma-de-shita)! шо означає згідно гуглу - Thank you for the food! Ось такий будень, а точніше кінець тижня - завтра вихідний і у нас намічено дитяче день народженя у Ніколаса, де я обовязково знову буду лізти в очі своїм хвотоапаратом! Чао френди.