вівторок, 18 червня 2013 р.

Здуріти.

Почав редагувати старі дописи для того щоб виключити русизми. Якщо знайдете в тексті щось подібне - буду вдячний за коментар. Цей старий допис відредагований 12.08.2016.  

Зошит для тренування каліграфії, який використовує наша студентка. Десь через пів-року почнеться період пошуку роботи, тоді прийдеться багато писати руками, в Японії так прийнято, навіть резюме пишуть руками. І дууже важливо щоб це було зроблено гарно.

Наближається час мого екзамену з японської мови. В звязку з цим згадалася мені одна історія. Років 4 тому назад місцева подруга розповідала мені про одного сенсея з нашого універститету. Сам сенсей не японець, здається бельгієць. Так от мені розповідали легенду про те, що він японську мову до рівня професійного володіння вивчив всього за 1 рік. Тепер він викладає, в нашому університеті. Сумнівів у його бездоганному володінні японською у мене немає - лекції читає японською - сам чув коли бувало проходив поруч з аудиторією.

Але, як каже легенда, і з цього приводу ходили жарти, він настільки заповзято вчив мову, що в кінці кінців (а може в процесі навчання) до нього (в звязку з цим) навіть викликали швидку допомогу. Якого роду потрібна була допомога я точно не знаю. Можливо у нього було зневоднення, непритомність, а може йому була навіть  потрібна психіатрична допомога - не знаю. Скоріше за все останній варіант і він "трішечки здурів" тобто зробив саме те, що і потрібно зробити коли треба зконцентруватися на якійсь важкій задачі.

Саме це – "трішечки здуріти" – вже мабуть років 10 тому назад мені і радив зробити завідуючий кафедри теоретичної фізики УжНУ, коли описував процес написання кандидатської дисертації. Тоді, мені, здуріти (= написати дисертацію) не вдалося, про що в принципі не шкодую, бо інакше не бачити би мені країни висхідного сонця – це точно. Як виявилося пізніше, для написання дисертації в Японії здурівати було не потрібно – хіба що зовсім трішки.

Але ось для вивчення японської мови до високого рівня, так що б не тільки мультфільми для дітей дивитися а і книги художні читати в оригіналі – без того щоб здуріти, мабуть не вийде. І тепер коли я знаю, що я давно готовий до елементарного рівня JLPT N4, я все більше думаю про те, як би так "трішечки здуріти" щоб процес вивчення пішов якось лавиноподібно – з просвітленнями і можливо з раптовим проривом... А покищо просто набираю словарний запас – японська мова, як виявилося, це не англійська – тут 3000 слів недостатньо для повноцінного спілкування.

2 коментарі:

  1. висхідного сонця!!

    приготуйся до плато, великого, довгого, безкінечного... це як завжди з вивченням мов, а з японською в першу чергу... проривів не буде (хоча все залежить від твого сприйняття) — скоріше в певний момент почнеш помічати, що розумієш.

    а за рік до рівня професійного володіння — це якийсь унікум, може, в людини пам'ять феноменальна, чи що... мені не загрожує, я вже більше 5 років, як почав :))

    ВідповістиВидалити
  2. ти знаєш, вчора чисто випадково на вечірніх післясемінарських сушах попалися мені двоє студентів цього "унікума". І я користуючися нагодою вирішив перевірити легенду. Виявилося що це насправді далеко від правди. Історія зі скорою дійсно правдива, але скоріше мало бути сформульовано - "що він так інтенсивно вчився перший рік..." (а він починав тут студентом 15 років тому) і не зовсім японську - а свою спеціальність (японську заодно). І хоч він і розказує лекції японською мовою - не такий вже він профі як каже легенда. Тому він і надає перевагу іноземним студентам з якими простіше спілкуватися англіцькою. Ну і ще мені пояснили його талант тим що йому дуже добре йдуть мови, знає якісь два варіанти бельгійської, французьку, німецьку, англійську і тепер ще й японську. На то вона і легенда щоб трошки перебільшувати.

    ВідповістиВидалити