Cooking fathers event (Orio Maruyama Hoikusho)

В суботу 12 березня 2011 року - акурат на наступний день після історичного землетрусу і цунамі, у нас в садочку була запланована спеціальна подія - на якій я виступив у якості сенсея - і всі мене так і називали. В цей день організували навчання для татів які хочуть навчитися готувати.

Історія виникнення проста, після того як ми з Марічкою залишилися одні за нас дуже переживали в садочку і в один з днів директорка користуючить перекладачем (англоговорящою мамою японкою) запропонувала мені прийти в якийсь із вільних днів до них коли діти будуть спати і вони мене поучать щось готувати - бо Марія-чан має щось їсти і вдома а не тільки в садочку. Я (хвалько) на таку пропозицію коротко ляпнув "Можу вас повчити готувати :-)" з
посмішкою звичайно. Енчо-сенсей (директриса звучить грубо) молодець - зорієнтувалася на місці, і каже "Ах так! Ну тоді ми організуємо зустріч на яку запросимо інших татів - от ти їх і повчиш!", на що я звичайно погодився, обожнюю всякі культурні японські тусовки.

І так десь через три тижні після цієї розмови ми зібралися і повчилися готувати. Спочатку мені здавалося що із-за цунамі все має відмінитися - не то шо гулянка а навіть садочок, робота, магазини не працювати, автобуси не ходити, і так далі, - однак я на секундочку забув що ми в Японії. Домовленості треба дотримувати, а робота то святе! Марька була відправлена в садочок, я поїхав по магазинам за  покупками і в 12:30 якраз коли діточки відправилися спати я прибув в садочок. Через кілька хвилин почали прибувати і тати - всього прийшло шестеро, вони готували я учив, було дуже ржачно, весело і всім цікаво.

У меню у нас були італійські страви і акцентами вибрані оливкова олія, лимон і петрушка - продукти які японці традиційно вживають дуже мало. Всього у нас було пять страв: бутерброди з копченим лососем і лимоном, курячі від бивні (іх я правда приготував вдома), салат з сиром фета, ароматні гриби тушковані з величезною кількістю петрушки, брокколі на пару з часником і лимонною цедрою, фрітатта (італійський омлет :-) з креветками і чілі і "го-тто-кей-кі" на десерт. Як не дивно все вийшло смачно, от тільки з бутербродами не вийшло бо я взагаліто планував ікру, але не знайшов у трьох магазинах - виявилося що не сезон (у консервах же ж нема!) і крім того масло не дуже роплавилося, але це дрібниці на фоні всього масштабу.

В кінці заходу ми звичайно трішки поговорили про землетрус (але не за столом) і посумували за жертвами. Але у нас життя продовжується. В любу секунду ми можемо бути на їхньому місці - хіба це не достатня підстава щоб радуватися кожному новому дню і проводити його весело!
Більше вражень можна отримати переглянувши хвотоколлекцію тут.