Кава Копі Лювак - кулінарні враження // Kopi Luwak tasting in Japan

Лювак або азіатська пальмова цивета - мачка через шлунковий тракт якої мають пройти кавові ягоди в процесі виробництва кави Копі Лювак (картинка з вікіпедії).

Ще першого січня я думав напишу пост про то як я попробував легендарну каву Копі Лувак (чомусь по українськи транслітерують як лювак, але на англіцькій Kopi Luwak). 31 грудня нас з Марічкою запросили сусіди і друзі індонезійці на невеличку передноворічну вечірку додому. Алкоголь на вечірці був заборониней і їжа звичайно також була "правильна", оскільки індонезійці люди віруючі. Мені від того було легше - нічого з їжі нести не треба було, такшо ми купили пару бутилок здорових дрінків і прийшли в гості. Почалося все десь о 7 годині вечора - спочатку їли, потім спілкувалися, діти гралися в окремій кімнаті, було десь 12 чоловік. І от вже десь о годині 9-ій вечора, хазяйка приготувала каву і подала всім бажаючим. Ну кава як кава, слово за слово - виявилося, що кава не проста а індонезійська, і збирають її мало не родичі, і так сказать, присилають прямо з плантації сюди в Японію. Кава була непогана, єдине що приготовлена в японській кофеварці де просто кипяточок капає на каву і водичка витікає через бумажний фільтр - виходить таке щось таке як американо, не концентроване. Туда-сюда, розмовляємо про каву і тут хазяйка признається, що вона займається кавою і може дістати кілька видів індонезійської кави прямо від виробника і починає показувати пачечки, така, сяка і тут в колекції зявляється кава Копі Лувак, і мене хитро запитують чи я знаю що це таке. Звичайно я зразу ухопився за неї - скільки коштує, хочу купити. Вона продавати не хотіла каже її вже замовили, але оказалося що є ще одна пачечка в зернах - так я кажу ще краще, адже у мене є кофемолка, яку мені залишила Оленка. Ну короче вимутив я собі пачечку 100 грамову кави Копі Лувак, по твердженню знайомої з дуже хорошої ферми - гарантія якості 100% всього навсього 1500 японських єн, що я повважав більш ніж по-людськи за легендарну каву.

Отак я отримав новорічний подарунок 31 січня прямо в канун Нового року. І так я повернувся додому з твердим наміром що вставши зранку 1 січня одразу після сніданку буду собі готувати екзотичну каву...

Кавоманам-збоченцям читати далі.

А ось і вона, ще запакована.

Однак все виявилося не так просто. Ще ввечері 31 грудня я почав вивчати в інтернеті що таке Копі Лувак, деталі виробництва, бо до того я лише знав, що вона з какашок якихось тварин із фільма The Bucket List. Якби я мав звичку читати українську або російську вікіпедію то я би дізнався лише в основному позитив, але я маю погану звичку одразу читати англіцьку, яка окрім бочки меду добавляє таку же бочку дьогтю посилаючись скажімо на Тіма Кармана , кулінарного оглядача Washington Post, який спробувавши Копі Лувак доступний в США підсумовує: "На смак воня як...Folgers (як я розумію розчинний американський кавовий дешевняк). Несвіжа. Бездиханна. Скамянілий послід динозавра розбавлений водою з крана. Так і не зміг допити чашечку".

Так-так подумав я. Вашингтон пост не Ріо-інформ. І даже не Українська правда... Тому я стурбовано продовжив пошуки інформації. Звичайно дуже багато мусора в інтернеті і я повідкидав усі рекламні тексти, на які зокрема посилається і українська вікіпедія. Так, більш поміркована стаття в New York Times розбирає по полочкам проблеми виробництва кави Копі Лувак. Мачки вже не лізавуть по деревам і не вибирають що їм їсти а сидять переважно в клітках на фермах і їдять те що дають. Я розумію що в даному випадку абсолютно натуральне виробництво втрачено але в цілому технологія дотримана тому я вирішив не заморочуватися на тому що мачки сидять в клітках, так точно і про то шо свині чи кури яких ми їмо також сидять в клітках а не бігають по полям.

Звичайно мені хотілося якихось наукових - обєктивних досліджень, і на щастя англіцька вікіпедія дає на них посилання. Так канадський дослідник Массімо Марконе виконав такі дослідження і ось що він каже про каву Копі Лувак (перекладаю сам, довільно): "Як дослідник, що займається вивченням їжі, я скептично ставлюся до безпеки будь-чого, що контактувало з випорожненнями. Однак наші експерименти показали що зерна кави Копі Лувак містять нехтовну кількість ентероорганізмів (патогенних мікробів) із тих, що як правило знаходяться в екскрементах". Обєктивні тести показали що дійсно структура кавових зерен змінюється під дією ферметів у шлунку тварючок, а також відбувається зміна білкового вмісту що однозначно має вести до зміни смакових та ароматних властивостей (ось посилання на наукову статтю).

Критики і оглядачі (яким по версії вікіпедії вартує довіряти, а я довіряю вікіпедії) кажуть, що взагалі-то треба сказати "ні" каві Копі Лувактому що вона несмачна, що це звичайна найобка, плюс треба подумати про нещасних мачок яких утримують у клітках і насильно годують кавовими ягодами сумнівної  якості. Однак це все не наука, подумав я, адже захисники тварин також можуть бути під впливом своїх поглядів. Виявилося що Массімо Марконе провів і додаткові тести вже з професіоналами пробувальниками кави, однак як каже вікіпедія, якщо вони легко змогли відрізнити Копі Лувак від інших сортів кави, однак вони не змогли відмітити нічого аж такого особливого, щоб возвисити цю каву над іншими, єдине що можна було про неї сказати що вона менш кислотна і має дуже помірний, ненасичений смак. Вікіпедія робить висновок що кава смакує погано і дає посилання на якусь асоціацію американських кофеманів, які також згадують про поганий смак вже посилаючись на повітря і на вже згадані джерела.

Короче як ви всі зрозуміли, і як стало зрозуміло мені - обєктивної інформації мало - тому в мене не залишилося іншого вибору як самому спробувати каву. Однак щось мені все таки не давало спокою і я не зміг це зробити першого січня, а потім трошки донімала простуда і насморк - тому я вирішив почекати щоб підійти до тестування Копі Лувак в хорошій кондиції з непорушеними хворобою органами відчуттів.

Сьогодні цей день наступив - далі з фотографіями. До самої процедури приготування кави я приступив з особливою акуратністю. Помив кофеварку і двічі пропустив через неї просто воду щоб вимити найменші залишкові смаки. От як виглядають кавові зерна в пачці. Величина зерен (незвичайно великі) для мене одразу стала умовним доказом того що дійсно мачки їли найкращі - найстигліші кававі ягоди.

Зерна истощають дуже приємний але несильний кавовий аромат - однак змінений - я не можу це описати, ібо не експерт але те що запах непротивний і це не запах екскриментів - даю гарантію. Запах дуже приємний.

На наступних фотографіях можна помітити що на деяких кавових зернах є такі ямочки - які свідчать про те що дійсно ці зерна були в шлунку - ямочки і є результат дії травних ферментів і кислот. Не на всіх - десь на 10 процентах зерен.

Існують якісь конкретні рекомендації як саме треба заварювати каву Копі Лувак, я думаю що це відображення того як її готують в природі індонезіїйські селяни. Однак я вважаю що вони роблять так тільки тому що не мають нормальних кофеварок. Тому для приготування кави я використав звичайну домашню кавоварку як на наступній фото. Результат я називаю подвійним еспрессо - хоча не впевнений чи можна так казати.

Ну і ось моя перша чашечка кави Копі Лувак. У неї дійсно інший аромат, мені він нагадав запах вогню в бабчиній хаті або колиби на Яворнику хоча україномовна вікіпедія каже так: "Кава «копі лювак» характеризується збалансованим смаком з делікатною гіркуватістю, виразним відтінком вершкового масла, відтінками нуги і меду, а також довгим, стійким приємним смаком." Щось у тому є, може і так.

Взагалі то історія виникнення ідеї виробництва кави Копі Лувак дуже давня і мені вона подобається. Десь 200 років тому європейскі колоніалісти Індонеїхзії заборонили простим людям пити справжню каву. Але простим людям так хотілося цього чудодійного напою що вони взяли зерна з какашок пальмових цивет - і вот не пройшло багато часу як білі люди і це перебрали собі і роблять весь бізнес і заробляють гроші саме вони а не прості індонезійські фермери.

Моя рекомендація наступна: цю каву треба пробувати не всім а тільки тим людям, які справді люблять каву, які вміють відчути різницю між різними кавовими смаками. Ціна дійсно дуже значна, якщо звичайно пити не в Індонезії. По можливості перед тим як пробувати треба бути на 100% впевненим що кава прийшла з надійного джерела. Тепер трішки вивчивши питання - я би ніколи не купував цю каву в магазині, адже із усієї кави що виходить з назвою Копі Лювак майже 90% підробка, тому шанси попасти на якусь бурду дуже високі. Зважаючи співвідношення ціна якість і всі наявні на сьогодні обєктивні дані - я вважаю спробувати один раз достатньо - після чого продовжувати пити улюблену звичайну каву (після традиційної обробки). Програму екзотичності моя 100 грамова пачечка виконала на всі 100% і вражень принесла достатньо. Однак кота в мішку я би не купував.

Фу блін - здається настрочив більше ніж в українській вікіпедії.