Замовив собі на днях мінеральну водичку на амазоні. Тут в Японії це явно проще і дешевше ніж купувати в реальному магазині. Тільки шо мені приніс курєр і тепер я її пію і мене мучить легке відчуття вини, за то шо курєр мусів тягти 15 кілограм на 5-ий поверх і ввічливо мені посміхатися, дякувати і кланятися. І це не перший раз, бо спочатку він приходив зранку в 10 годин коли нас, звичайно не було дома. Залишив записку що був але не зміг доставити. Тепер доставив за що я йому дуже вдячний, але легке відчуття вини все одно не відпускає. Памятаю ужгородські курєри і матюкнутися могли, а могли навіть сказати що там вам щось таке тяжке приїхало - ідіть і забирайте. І завжди курєри ужгородські робили такий вигляд ніби доставкою якоїсь посилки робили нам якусь послугу а не просто виконували свою роботу.
Недавно в блозі у Акуніна прочитав його думку про секрет довголіття японців, якій довіряю, адже він як відомо - відомий японознавець. Перекладаю на українську мову, тому що це цікаво
Отже ось ці пять правиль, якщо хтось хоче може скористатися.
1. Потрібно жити осмислено, відноситися до життя як до Шляху а не як до топтання на місці або бігу в колесі.Я в цілому погоджуюся з викладеними пунктами.
2. Потрібно любити свою роботу і не вважати таку любов збоченням.
3. Потрібно їсти побільше водорослів і поменше тваринних жирів. Краще палочками, тому що в них меньше поміщається ніж в ложку.
4. Потрібно проводити масовий скринінг населення на наявність онкозахворювань.
5. (і найбільш важке, мабуть неможливе до виконання) У японців принципово інший регулятор моральної поведінки: не совість, а сором. Наш чоловік коли якусь херню учинить то потім його їсть совість, а це стрес. Але тут люди з дитинства страшенно бояться осоромитися, тому намагаються себе вести завжди пристойно. Якщо японець хороша людина і прожив життя несоромно, йому і гризти себе немає за що. Але навіть якщо поганий то ідея мучитися докорами совісті взагалі в голову не прийде.
Перший це таке - з романтики. Насправді навряд чи багато людей робить це осмислено але дійсно так вони і відносяться до життя. Робити кожен день одне і те саме, незмінювати рутину, це японське. Якщо мене західного чоловіка такий стан речей їсть, то японця ніколи. Даже в науці багато людей збоку виглядають як білка в колесі а насправді роблять вигляд що у них такий Путь.
Другий пункт це взагалі я так думаю не японське а універсальне правило, просто в японців воно дуже добре виходить. Скільки знайомих не в Японії - мають чудові роботи але мало хто любить свою роботу по справжньому. Західні люди чомусь більше люблять гроші ніж роботу.
З третім пунктом я би не дуже погоджувався. Хоча так, водорослів тут в Японії валом, але люди надають перевагу мясу, де якраз тваринні жири і знаходяться. Про палочки згідний на 100% і добавити нічого.
Четвертий пункт, мені здається також притаманний розвинутим країнам, де виявлюваність онкозахворювань на однаковому рівні. Просто мабуть лікувати від онкозахворювань легше людей які відносяться до життя як до Шляху і їдяь водорослі (а в тому віці коли середньостатистично виявляють рак, японці вже точно переважно водорослі їдять). Та ще й мабуть відношення до кінця Шляху важливо. Японці фаталісти і пантеїсти - вони вважають що все є так як має бути. Якщо не так то суїцид.
Ну і найцікавіше про совість. Я не знав цю інформацію, ніколи про таке не чув, і гугел транслейт дає переклад для совісті на японську мову - ноу проблем. Але це явно не та совість що у нас. Слово совість японською 良心 складається з двох ієрогліфів перший значить "добрий" а другий "серце". Короче як не крути а це не те що наша совість, думаю Борис Акунін правий на 100%, навіть якщо слово і існує то поняття ні.
Хотів просто написати про мінеральну воду. Настрочив.
Немає коментарів:
Дописати коментар