Японська народна казка 2.

Привіт бібліофілам. Перша книжечка з крокодилом - викликала цілий фурор, в масштабі мого блога - було аж три коменти, неймовірна кількість плюсів і лайків, мало того вона ще й попала на новий модний ужгородський (закарпатський, український) медіа-ресурс Varosh.com.ua в розділ "Ідеї". Ну і оскільки я одразу же і пообіцяв друзям продовжити розпочатк справу - то спішу виконати обіцянку не дочікуючися того поки забуду.

З наступного тижня в Японії починається новий фінансовий і освітній рік - не знаю в якому темпі я буду його проживати і чи буде часу вистачати на блог... Ха, ясно, що буде і не тому що я женуся за якоюсь популярністю, хоча мене вже і починають друзі дразнити (як там по українськи), а по тій простій причині що я в цей онлайн щоденник пишу тільки тоді коли маю натхнення і тоді коли маю що випити. Без алкоголю тексти виходять довгими і здається не цікавими. Жартую звичайно, іноді і тверезим пишу.

Під публікацією у Вароші одна жіночка, (дівочка, бабулька) Наталія, залишила два коментарі до книжки з крокодилом 1. Що робить пістолет в руці крокодила? Що робить кровожадна тварина на сторінках дитячої книжки? 2. Може для дорослих це і окей, але для маленької дитини це дуже хороший спосіб розвивати жорстокість. За усім цим криється глибока система по переоцінці підсвідомості дітей, старі добрі казки замінюються новими, більш розпущеними і злими.

Я на коментар і запитання відповів, сподіваюся переконав Наталію, що книжка безобідна (як там по українськи...) і покликана єдине - привчати дитину любити ванну.

1. Ну а тепер нова обіцяна книжечка. Повторюю - що книжки я спеціально не вибирав - тоді разом з крокодилом взяв з садочка і цю.

Для бажаючих ознайомитися з книжкою в детялях.

Якщо натиснути на картинку то можна переглянути на повний екран - так буде легше.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.