Морська рибалка in Kitakyushu, Japan

Вчорашня рибалка відбулась! Все пройшло по плану, зустрілися в 9 ранку біля університета: я, двоє студентів і сенсей із молодшим сином. На шефовому автомобілі десь за 10 хвилин добралися до місця риболовлі (платний паркінг). Вот коротка карта місцевості із вказівкою де саме відбувалася риболовля.

Описувати мало що. Все дуже по-японськи. Хочеш ловити рибу в безпеці і в хорошому місці - плати тищу єн. Немаєш удочки і снастєй? Плати тищу пятьсот і получиш і одно і інше. Плюс оранжевий жилетик який не дасть твоєму тілу потонути якщо ти раптом впадеш у воду. А далі лише кілька фоток з описом рибалки. Мабуть цікаво таке лише рибакам - тому прошу тиснути далі.

Ранок біля моря в сонячну погоду в кінці жовтні коли температура повітря 20 градусів це дуже круто, і за це я дуже сильно люблю Японію. За її літній клімат восени.

 Конкуренти вже позаймали всі кльові місця і нам вже ніди приткнутися тому я тільки фоткаю і ми йдемо на таке місце де нема риби.

3 кілограма маленьких креветок.

Мішаємо з кілограмом хлібних сухарів і таким чином отримуємо прикорм для риб.

Хоч я і не платив за вхід як рибак, пройшов як фотокореспондент, мені сьогодні пощастило зловити першу нашу рибку - морського окуня червонуватого кольору. Це сталося тоді коли я вчив Тао, який удочку тримав перший раз в житті.

Сьогоднішнє фото того кусочка що виходить в море. Позавчора було показано те саме лиш прошлорічне чи поозапрошлорічне. Нічого не змінилося, правда?

Типовий японський студент що захоплюється рибалкою. Без імен. Оленка має впізнати.

Рибалка в Японії це переважно хобі старших чоловіків - так точно як і в Україні. Вони просто вбивають час - у кожного є в середньому 20 років після пенсії. Заздрю японським пенсіонерам.

Жінки не виняток, і старші і молодші з діточками.

Ставрида на крючку на фоні інших рибаків. Море велике риби багато - вистачає на всіх.

А це щось неїстівне та ще й зацеплений за спину а не за рот. Риб що чіплялися за спину або за живіт або за око або за хвіст було дуже багато - значить що концентрація їх в тому місці куди ми закидували наші крючки дійно дуже велика.

Також не рідко чіплялися фугу - десь пять разів за весь час. Звичайно ми їх відпускаємо - тому що в домашніх умовах краще не ризикувати з приготуванням.

На одній удочці шість крючків з кольоровими резинками що імітують креветочки. Тому іноді на один покльов чіплялися і дві рибки або навіть три.

 Ось мабуть і все - наша компаша.

Наш сьогоднішній улов це відерце і ще один ящичок ставридки (jack mackarel, アジ) думаю кілограм десь 5.

Японці кажуть що рибка смачна - але їдять вони її лише у формі сашімі, тобто сиру. Я взяв пять штук на пробу щоб приготувати в домашніх умовах. Пошукав по інтернету, жарити можна - що я і зробив. Вийшло смачно, кісточок небагато. Іншу рибу студенти понесли в лабораторію де її мали почистити і заморозити. Ось така рибалка у морі дорогі друзі.

Плани на завтра: морська рибалка.

Скоро мине чотири роки в Японії і завтра вперше за весь час може вдасться половити рибку в синьому морі прямо на цьому місці що зображено на фотографії. Зустрічаємося біля універа в 9 годин, значить Марьку треба буде сплавити в садочок десь після восьми. Так сильно хочу вже накінець то попасти на цю рибалку шо сьогодні звечора вже готуюся до завтра, зібрав малявку в садочок варю рис щоб зранку не варити.

Колись в студентські часи був час що ми з Саньком і Дюрьом (універститетські сокурсники і близькі друзі) ходили майже кожен уікенд на рибалку (Латориця, стариця, бистриця і ще якась ...ця, Чоп, Дачне). З памяті виринає куча ржачних моментів, Юрин голубий москвич, куплений в 1980их з пробігом 1000 кілометрів, на якому були зняті бокові зеркала (шоб не спиздили) у 2002 році. Памятаю як раз в цьому москвичі закінчився бензин і ми толкали його по полю десь два кілометра, поки я, як фізично найслабший в команді, майже не втратив свідомість і ми зупинилися на передишку. І тоді Юра заглянув в багажник і там виявилося двохлітрова пластикова бутилка з бензином, яку Юрин тато, який зняв бокові зеркала шоб не спиздили, запасливо приготував на чорний день. Який власне і настав, бо я вже міг тільки лежати, хтось мав рулити один толкати не міг. Чи двоє... Леночка тоже була тоді? Не памятаю.

Короче завтра буде без таких пригод то точно, але все одно я жду не дождусь тої рибалки.