Коротко розповідь про подію: це мабуть, по масштабу, основне і найбільше дійство, що відбувається протягом року в японському садочку. Готувалися дуже довго - мабуть не менше місяця (а може даже і трьох) і останні кілька тижнів діти майже кожен день ходили в сусідній шкільний спортзал і вивчали танці, біг, построєніє і все все в деталях, про це знаю бо в садочковому журналі нам постійно сенсеї отчитувалися про це.
Для батьків щоправда, як на нас з Оленкою то досить скучновато, якба Марька не брала участі то і зовсім не цікаво. Здивували дорослі (батьки і родичі) які по периметру спортзала розклали каремати, мараци, одіяла, підстилки, термоси, чашечки, сумочки і навіть дехто подушечки. Нам прийшлося стояти позаду бо передні місця позаймали одіялами і повсідалися цілими сімейними кланами. По залу були розвішані лєнточки з прапорами - японці таке дуже люблять і постійно на всяких тусовках розвішують такі прапорці. Щоправда вони ще не знають що Радянський Союз вже давно перестав існувати і серед інших, ми знайшли і наш прапор, але це був прапор саме Союза а не незалежної України. Мене ця подія дуже порадувала, як на мене це дуже мило, мене зовсім не ображає, але тільки радує.
Головні наші події це було змагання "На старт - Марш!" "Ready...Go!" або по японськи "よいーどん!" (йоі-дон!) де наша Марічка порадувала весь зал своїм нестандартним підходом, спочатку побігла не в своїй групі, потім зробила перший офіційний фальстарт, потім виграла свій забіг, а потім ще й повернулася і виграла ще один забіг. Це вже було на відео
Потім був танець "Такоякі мамбо", тут як звичайно у Японії - даже в танець мали замачати якусь їжу, такоякі це такі колобки запечені всередині з восьминогом. На відео теж все гарно видно, повний хаос тільки кілька дітей намагаються танцювати, наша звичайно теж. Якби була можливість ще раз то думаю в неї вийшло би набагато краще але і на тому спасібо.
Останнім пунктом програми було змагання разом з мамами - звичайно тиждень до події ми отримали листівку з садочка де в деталях було розписано і навіть намальовано що має робити дитина а що має робити мама. На щастя серед мам виявилося також кілька тат тому я не відчував себе одиноко в їхній компанії. Деталі як все відбувалося у фотоколекції по ссилочці знизу. За успішну участь в події, ми дістали саморобну маску мавпи, і ще всім дітям з нашої групи в кінці події видали кульочки з кількома булочками. От так відбуваються "утреніки" в японських садочках. Для нас вся програма тривала з 8:30 до 12:00 після чого ми пішли додому бо малявка в пів-першої вже лягає спати.
Немає коментарів:
Дописати коментар