Сьогодні ходили на дитячий день народження, туда же де і завжди - почти з тим же складом учасників. Все відбувалося по звичайному сценарію пити їсти базарити. Звичайно шо без алкоголю.
Особливістю цього дня для нас з Марькою було то шо я мабуть перший раз від моменту Лениного відїзду, одягнув дівчачий одяг. Звичайно що не на себе а на Марьку. Вона була здивована, а я розказував усім мамам шо сьогодні Марічка вперше одягнута як дівчинка. Ну і звичайно були пару нових людей і ніхто накінець то вже не запитував це хто дівчинка чи хлопчик. Ато донедавна завжди ще уточняли, а коли узнавали шо не хлопчик то починали мнятися мол колір штанів синій або чорний а майон коричневий, так ніби дівчат і хлопців треба по кольору відрізняти. Сьогодні було всьо каталожно рожева рубашечка, рожеве платтячко, рожеві носочки і червоні сапоги бо дощ. А далі пару кадрів спеціально для прихильників дитячої фотографії.
Постійно коли вивішую фотки Марічки або тут або на фейсбуці або вообще десь де є публічний доступ згадую слова Володі Гуцула, який на запитання "
Діти повиростали? вже би якісь фотки хотілось би побачити.", на шо Воха відповів "Фотки в інтернеті мені не дуже любляться/ знаєш/ даякі збоченці слини пускають на мене та родину/ дискомфорт/" (точні цитати з приватної переписки :-)). Але я готовий ризикнути лиш би мої друзі які читають цей блог бачили як ми з Марькою живемо і розважаємося. Такшо збоченцям - велкам!
Дивитися фотки і читати далі
Вот моя модель з усіх боків.
Тепер з нєвєстою (зправа) імениницею і дружкою подружкою іменниці. Як видно з цього фото не одна Марька сьогодні була в сапогах під розове платтячко.
На дні народжінні були і хлопці, 3 штуки, але вони відверто мене і мої просьби попозувати ігнорували. Тому получилася прямо якась фотосесія з дєвочками в розових платтячках.
Марька правда була сама непослушна з моделей а от подружка іменинниці навпаки. Виникало враження що їй не вперше приходиться позувати перед фотокамерою.
Коли приїхали лив дощ але ближче до вечора припинився. Мені особисто фотки дуже подобаються, на жаль відгуків крім моєю дорогої подружки (і паралельно Марькиної фанатки) Наталі ніхто не залишає.
Процедура задуття свічок на тортах вийшла смішною, бо іменинниця Хімена (справа) дула дула і одну свічечку таки не задула, а її подружка тоже так сильно хотіла подути що вкінці не витримала і задула останню, за шо її брат який тоже був присутній, вдарив її по голові, вона його а потім він ще раз, в кінці кінців оба розревілися і вибігли на двір далі битися. Марька недоумівала.
... і чекала тортика.
Іменинниця зі своїм сімейством. Рікардо з маленьким Рікардо, чудесна Хіроко-сан, просто обожнюю її настільки вона добра людина і приємний співрозмовник і Хімена, власне виновниця сьогоднішнього свята.
А Марька лічно контролювала процедуру нарізки торта, незважаючи на інших дітей яким торт був у гузиці і вони одразу після задуття свічок побігли знову гратися надвір. За таку увагу, саме вона а не іменинниця отримала перший і самий гарний кусочок полуничного тортика, але не їла, віддала мені. Вот який левик росте у мене дома, добичу притяг і дає старому.
Ну і ще потім були гульки на дворі але фотки дуже похожі на попередні. Марьку моя фотосесія як завжди дратувала, замість того щоб подати руки щоб дітина скочила з лавиці я ліз в очі з фотоапаратом. Батьки бувають різні :-)
