20 портретів з японського садочка.

Давно хотів записати імена Марькиних садочкових согрупників, ато пройдуть роки а імена можуть з памяті стертися, навіть якщо фотографії мордочок і залишаться. Ну ось сьогодні зібрався. Скористувався можливістю зафоткати на мобільний телефон роботи всіх до одного - 20 чоловік з Марькиної групи. Можна довго аналізувати, але вже пора спати. Тому коротко: переклав на українську мову імена, щоб було зрозуміло. Ті що закінчуються на -чан, це дівчата (14 чоловік), ті що закнічуються на -кун, це хлопці (всього шестеро). Ну і да - якщо раптом цей допис прочитає психолог який вміє розшифровувати дєцкі малюнки - то буду вдячний за аналіз Марькиного. На ньому понятно, зі слів автора, зображена мама. А тепер 20 потртретів, двадцять японських імен, порядок випадковий, якість трошки відрізняється бо одні висять проти сонця а на інші воно світить - кого бісить - звиняйте. Ну і якість не ахті - мобілко.

Дисципліна як рецепт щастя. Перший рекламний пост!

1 квітня 2013 року почався новий етап - у нашому заморському житті - я став працівником університету. На один рік але все ж. Стипендія закінчилася і урядовий контроль також. Натомість прийшла зарплата і контроль безпосереднього роботодавця, який тут прямо разом зі мною. Робочий час тепер прописаний в бумажці з квадратною японською печаткою а саме з 8:30 до 17:15. Зважаючи на те, що в березні - останньому місяці фінансового року і нашої лафи, ми зовсім з Марькою розлінилися: приходили в садочок в максимально дозволений пізній час 9:30 а то і запізнювалися на 5-7 хвилин, після чого я приходив в університет десь в 10, мені здавалося, що змінити режим рівно на півтора години буде дуже важко.

Але поки-що все йде чудово - два тижні пройшло і ми вже навіть звикли. Встаю в 6:30 щоб зварити дітвакові свіжий рис в садочок. Марьку піднімаю в 7-7:15 щоб мала пів-години на прокидання, чашку какао, печєнько або омлет і на одну серію покойо - який зараз у неї в улюбленцях. На днях, коли розказував Оленці про те, що англійську версію Покойо начитує Стівен Фрай - вона дотепно пошуткувала, що тепер Марьку підорас виховує. До цих пір сміюся і горжуся шо моя жона не тільки знає хто такий Стівен Фрай, а ще й вміє так смішно пошуткувати на тему його сексуальної орієнтації. Йому би 100% сподобалося - він і сам вміє так про себе пошуткувати.

Ну так ось з 1 квітня у нас діє така залізна дисципліна - і я ще практично ні разу не запізнився, і приходив вчасно - за винятком одного дня - коли прийшлося сходити на медогляд - бо довідка про задовільний стан здоровя - один з документів, який треба представити для працевлашщтування.

Звичайно в такому режимі крім плюсів є ще й мінуси. Самий великий, напевно - це те що протягом тижня алкоголь протипоказаний. Вже перевірено, якщо я випю погарчик перед сном - зранку, навіть якщо і вчасно встану, то буду лінитися і тормозити в результаті 20-30 хвилин запізнення гарантовані. Тому вже два тижні - з неділі по четвер алкоголь в списку заборонених до вживання продуктів. Такий ось мінус, - хоча на тему "мінус" чи "плюс" ще можна сперечатися, для мене однозначно мінус - бо я випити люблю і хочу майже кожен день.

Зате разом з цим мінусом зявився і один плюс. Офігенної красоти плюс. Тепер вечір пятниці, коли я нарешті випю свій веселящий дрінк - я можу планувати до деталей цілих пять днів. Цілих пять днів я думаю про те як все буде в останній робочий день тижня - коли нарешті мені не треба буде думати про те, що в 21:30 треба вкладати і дітвака і себе спати.

Планую довго, тому коли приходить пятниця виконую все заплановане як по нотах - розраховане до хвилини. Так, сьогодні обідня перерва була присвячена покупкам. Десь три тижні тому на полі біля нашого університету відкрили новий магазин Costco. Хоч як би я ненавидів шопінги - Costco це без перебільшення той магазин поруч з яким не шкода прожити життя. Тут є все. Більше того з появою його - в наше закарпатське життя повернулися ковбаси і сири. Хто не знає - в Японії знайти твердий сир або ковбасу в супермаркеті майже не реально - люди такоє не їдять, тому і не продають. Нема попиту - відсутня пропозиція. Закон. В Costco це все є і не тільки це, тут є все, та ще й по доступним цінам. Так от в сьогоднішню обідню перерву я прийшов сюди щоб придбати те, що буде супроводжувати мій вечірній дрінк.

І от в 6 годин вечора, ми вже дома і от як виглядають мої приготування. Картошечка вариться, з неї буде пюре. А тим часом помитий двохколірний салатик, і лайм який буде тонко напівкільцями нарізаний в салат і використаний замість оцту, і підготовлені сосиски Johnsonville, і коктейль зелених і пурпурних оливок з сиром фета, висушеними на сонці помідорчиками і базиліком Olympia. Звичайно тут же мене чекає і королева сьогоднішнього свята пляшка джину Tanqueray, який безпосередньо перед вживанням буде змішаний з льодом і тоніком, який знаходиться в скляній а не пластиковій пляшці.

Коли все готово, дітвак вже накормлений - я сідаю за стіл - дивлюся на корито зеленого салату з оливками і козячим сиром, вдихаю аромат лайму який знаходиться там же, вже нарізаний на супертонкі кільця - я беру в руки погар з своїм пятничним алкогольним напоєм. І перший глоток який я роблю, і до якого була пройдена ціла тижнева терниста дорога і є тою часовою точкою, тою миттю, яку можна назвати абсолютним щастям. Або як мінімум одним з варіантів його прояву.

І ось наступний момент - сидіти перед компютером, потягуючи свій коктейль і записувати це все під мікс "Magic moments in Italy" - ссилка слідує - це також щось надзвичайне.

Magic Moments In Italy by Adam Kvasnica on Mixcloud

Ну і завершується щасливий вечір цігаретликом з квадратної пачки, в якій лише десять сигарет з мінімальним вмістом нікотину і смоли. Якщо уважно придивитися то і на цій пачці написано "Keep Japan beautiful" - еко-лозунг, який каже мені про те, що не зважаючи на те що ці цигарки покликані нанести шкоду моєму міцному здоровю - зроблять щось маленьке для виздоровлення навколишнього середовища. Хоча-би тут в Японії але все ж.

А тепер залишилося чекати того, що виробники прорекламованих товарів звернуться до мене щоб віддячитися. Пятниця!

Японська народна казка 3.

Сподіваюся всім зрозуміло, що назви дописів "Японська народна казка №" немають нічого спільного з народними казками Японії. В такий дописах пофоткані і перекладені на зрозумілу мову прості японські книжки з картинками, вибрані майже випадково з Марькиної садочкової бібліотеки.

Привіт любителям прекрасного - художникам, дизайнерам, дитячим літераторам і простим закарпатським батькам. Продовжуємо книжковий марафон, сьогодні в нас ще одна книжка з садочка, на цей раз - вибирала Марічка, книжка їй дуже подобається, і вона знає текст на память. Ну що ж давайте без довгих вступів - книжка проста - нічого особливого, з банальним сюжетом але з типовим японським приколом, який в перекладі на українську звучить як чорний жарт. Хто зрозуміє про що я - прошу відмітитися в коментарях - буду вдячний. Поїхали.

1.

Для бажаючих ознайомитися з книжкою в детялях. 2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

Кінець навчального року. Повтор.

Сьогодні закінчився японський навчальний/фінансовий рік. Усе так точно як було і минулого і позаминулого. Як я вже казав - це японське постоянство, таку стабільність і повторюванівсть подій - обожнюю. Марічка закінчила в цьому році "кірін-ґумі". Кірін значить жираф, ґумі в даному випадку це класс/група. Деякі банди якудза також називаються "ґумі", зокрема найвідоміша Ямагучі-ґумі. Тому запамятувати слово легко.

Зміст випускного диплома такий самий, незмінний до букви як і у минулому/позаминулому роках, Змінюється тільки назва групи. Правда тепер мені його хочеться трошки перефразувати "Багато гратися, багато їсти - і розум, і тіло ростуть здорові". Трошки більш буквально ніж було минулого року.

На закінчення року, Марька отримала цілий пакунок своїх садочкових робіт. Мусор, але приємно. Для бажаючих переглянути вміст випускного кульочка чотирьох-річного японського дітвака - прошу натискати далі.

1. Умоляв Марьку зфотографуватися біля входу в садочок біля самої назви - не захотіла. Тому фото біля дошки оголошень.

2. Прийшла додому і зразу розбирати вміст свого пакунку.

3.

4.

5.

6. На деяких малюнках сенсеї поробили заміточки, хто є хто із зображених персонажів. Тут здається червоний це я, а чорний це лікарь - тобто Марька зобразила мене коли я ходив лікувати свою ангіну. Хто не читав як це було то можна прочитати. Написаноє пером не вирубиш і топором, як кажуть. Тепер ангіну із інтернета не витреш.

7. А на цьому шедеврі зображена наша сімейна прогулянка в грін парку міста Кітакюшю. Стікерами позначено "тато" зліва, Марія знизу і "українська мама" зправа. Цікаво чому сенсейка вирішила уточнити що це українська мама так ніби у нас є і японська. Тут до речі я описував як походи в грін парк відбуваються в реальності, дуже цікаво - рекомендую, над фотками колись працював багато, тепер нема часу.

8. Це ундокай. Так було в 2012. А так в 2010-му.

9. Ну а це безцінний папірчик для мене. Обожнюю. Записана вага і зріст дітвака в кожному місяці минулого навчального/фінансового року. Так сказать документ що підтверджує сказане в дипломі. уже маю такі документи за чотири роки. Колись навіть відслідковував динаміку росту Марічки. Дуже цікаво!

10. Ось наша звєзда, росте, короче.

Японська мова. Прогрес.

Допис самохвальби. Сьогодні закінчив курс на мемрайзі із вивчення словарного запасу на тест JLPT4. Завершив змагання на почьотному другому місці, тепер марка407 вже мабуть і не дожену, квіточки посажені - вирощені - плоди зібрані. Залишилося час від часу поливати рослинки - щоб не зачахли і дали плоди ще один раз. Під час тестування в липні. Отак на мемрайзі - кожне слово це квіточка, яку треба посадити, виростити і зібрати урожай. Що посієш то і пожнеш тут працює в прямому сенсі слова. Мемрайз такий красивий - що мушу признатися - це перший раз, що я щось розпочав і закінчив по власному бажанню в процесі самостійного навчання. Тому якщо хтось щось вчить (хоч що) - заходіть не пожалієте, це просто чудо а не навчальний сайт. Особливо для вивчення мов, але можна для будь чого.

Швидкий прогрес у вивчені слів на запланований тест (десь 750 штук за півтора місяці) дає надію на те, що якщо не здаватися то можна навіть навчитися розмовляти японською мовою в найближчому майбутньому. 

P.S.: Сьогодні подружка в скайпі сказала, що треба би зайнятися розповідями про японську косметику - це би точно привернуло увагу неміряної кількості прихильників прихильниць. На це можу тільки сказати одне - реклами кремів не буде - рекомендую фізичні вправи, розповідь була тут. Кому треба замовляйте :-)

Японська народна казка 2.

Привіт бібліофілам. Перша книжечка з крокодилом - викликала цілий фурор, в масштабі мого блога - було аж три коменти, неймовірна кількість плюсів і лайків, мало того вона ще й попала на новий модний ужгородський (закарпатський, український) медіа-ресурс Varosh.com.ua в розділ "Ідеї". Ну і оскільки я одразу же і пообіцяв друзям продовжити розпочатк справу - то спішу виконати обіцянку не дочікуючися того поки забуду.

З наступного тижня в Японії починається новий фінансовий і освітній рік - не знаю в якому темпі я буду його проживати і чи буде часу вистачати на блог... Ха, ясно, що буде і не тому що я женуся за якоюсь популярністю, хоча мене вже і починають друзі дразнити (як там по українськи), а по тій простій причині що я в цей онлайн щоденник пишу тільки тоді коли маю натхнення і тоді коли маю що випити. Без алкоголю тексти виходять довгими і здається не цікавими. Жартую звичайно, іноді і тверезим пишу.

Під публікацією у Вароші одна жіночка, (дівочка, бабулька) Наталія, залишила два коментарі до книжки з крокодилом 1. Що робить пістолет в руці крокодила? Що робить кровожадна тварина на сторінках дитячої книжки? 2. Може для дорослих це і окей, але для маленької дитини це дуже хороший спосіб розвивати жорстокість. За усім цим криється глибока система по переоцінці підсвідомості дітей, старі добрі казки замінюються новими, більш розпущеними і злими.

Я на коментар і запитання відповів, сподіваюся переконав Наталію, що книжка безобідна (як там по українськи...) і покликана єдине - привчати дитину любити ванну.

1. Ну а тепер нова обіцяна книжечка. Повторюю - що книжки я спеціально не вибирав - тоді разом з крокодилом взяв з садочка і цю.

Для бажаючих ознайомитися з книжкою в детялях.

Якщо натиснути на картинку то можна переглянути на повний екран - так буде легше.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.