Rain in Japan. Дощ, сезон дощів...

Цілий день сидимо дома і спостерігаємо з двох різних балконів такі картинки (якщо пропустити їх через фільтри Adobe Lightroom). Сезон дощів цього року сильно затягнувся. Як правило він відбувається і закінчується в червні, а тепер вже майже середина липня а він все триває і триває. Є у цього звичайно і плюси - температура повітря доста благостна - лише раз піднімалася вище 30 градусів, а вночі навіть холодно, так шо ми закриваємося одіялами коли спимо.

Сидимо дома, мучаємося. Благо шо є три компютера - кожен заривається собі в свій - Лена з Марькою переважно в ютюб а я готую їсти і іноді почитую ЖЖ. Коли залишаємося дома то багато дискутуємо з жоною, про науку, про жизнь, про японців, і про Японію, про медицину, про майбутню Оленчину інтернатуру, про різні країни. У дискусіях використовуємо ненормативну лексику, - мені подобається. Марька же надає перевагу відеороликам з ютюб де малим дітям роблять уколи, або ставлять внутрішньовенний катетер, короче такі страшні, - діти ревуть а Марька дивиться. Може хтось шось порадить щоб розвіяти скуку? Шо вобще люди роблять коли приходиться цілий день сидіти вдома?

Status update.

Ось такий типовий японський - драматичний і в полосочку від проводів захід сонця очікував нас сьогодні коли ми поверталися додому. З часу приїзду Оленки на японську батьківщину, фізичне навантаження усіх членів сімї зросло в рази. Єдине що може врятувати нас від активного відпочику це дощ, який зараз в сезон дощів падав лише день чи два замість тижня, як прогнозувалося. Тому якщо вихідний вдається погожим, через кілька годин після сніданку ми вже женемо на наших залізних кониках далеко далеко. Минулої неділі проїхали десь 40 км (ми з Марькою) а Оленочка і цілих 50. Сьогодні всі разом десь 30. І з численними зупинками. Це взагалі цікаво комусь? Напишу детально і з фотографіями :-)

Сезон дощів.

В суботу Марька була в садочку а я в лабораторії (вчимося з Такумою культивувати клітини а їх треба практично кожен день кормити і забирати какашки). Історія про це може буде пізніше як научимося. Так вот поки я зібрався йти додому почав падати дощ (у нас бушує сезон дощів) і падав десь годину але так шо не було видно дальше чим на 2 метра.
Читати і позерати дальше Коли закінчився я одразу погнав додому і за Марькою в садік щоб встигнути до наступного ливня. Заїхав додому захопити дощовики і зонтик і виходячи з квартири помітив що наша спортивна площадка перетворилася на величезну калюжу.

як виявилося пізніше ливень був такий сильний і було так багато води що забилися жолобки які є навколо площадки і по яким має стікати вода. Коли ми з Марькою верталися додому я вирішив показати їй цю величезну калюжу і як це легко передбачити ми побачили там парочку свиней дітей які вже гралися в цьому тимчасовому болоті.

Оскільки наша Марька по своїй натурі не сильно відрізняєтсья від свиней інших дітей то вона звичайно також почала проситися погратися в болоті - ну і я як люблячий тато, любязно їй це дозволив - лише спочатку кажу пішли додому за фотоапаратом. Зайшли (вірніше я забіг в той час як вона чекала під дощем біля дому). Ну і потім я стояв під зонтиком, скільки міг фоткав і спостерігав на дитячу вакханілію в величезній калюжі під проливним дощем, але вже не таким сильним як початковий.

спочатку боязко...

потім вже веселіше...

зовсім весело...

Треба було звичайно розвідати що роблять інші які в цей час досліджували саме то місто де забився стік води.

а у Марьки іноді даже получатился майже танцювальні рухи.

пізніше підвалила ще одна компаша з песиком який зірвався з цепі і за яким всі діти почали бігати.

такий веселий песик, здається пудель, але зараз літо у нього майже скінгедовська зачіска, а я пуделів тільки по зачіскам і відрізняю.

але симпатичний, худенький граціозний і швидкий.

вот такі вони японські діти - прості як двері, діти як діти, національність мабуть не причому.

Марька десь дві години бігала по цій калюжі, поки не прийшов якийсь дядя (не сантехнік а просто якийсь вийшов з сусвднього будинку) і не очистив стік після чого всі вода швидко стекла. І мій дітвак коли тото увідів розревівся обіжено і ми пішли додому. От такий у нас тут сезон дощів.
А, ще я записав відео і даже наклав на нього пісеньку "Its raining man" але після загрузки на ютюб мені видало попередження що я мол без дозволу використав саундрек і це суперечить законам певних країн тому в них відео подивитися не можна. Україна була в тому числі. Короче відео тут. Якщо дійсно не йде - дайте хтось знати. Загружу на якийсь інший сервер.  Загрузив напряму в блоггер. Як тепер?