вівторок, 18 червня 2013 р.

Здуріти.

Почав редагувати старі дописи для того щоб виключити русизми. Якщо знайдете в тексті щось подібне - буду вдячний за коментар. Цей старий допис відредагований 12.08.2016.  

Зошит для тренування каліграфії, який використовує наша студентка. Десь через пів-року почнеться період пошуку роботи, тоді прийдеться багато писати руками, в Японії так прийнято, навіть резюме пишуть руками. І дууже важливо щоб це було зроблено гарно.

Наближається час мого екзамену з японської мови. В звязку з цим згадалася мені одна історія. Років 4 тому назад місцева подруга розповідала мені про одного сенсея з нашого універститету. Сам сенсей не японець, здається бельгієць. Так от мені розповідали легенду про те, що він японську мову до рівня професійного володіння вивчив всього за 1 рік. Тепер він викладає, в нашому університеті. Сумнівів у його бездоганному володінні японською у мене немає - лекції читає японською - сам чув коли бувало проходив поруч з аудиторією.

Але, як каже легенда, і з цього приводу ходили жарти, він настільки заповзято вчив мову, що в кінці кінців (а може в процесі навчання) до нього (в звязку з цим) навіть викликали швидку допомогу. Якого роду потрібна була допомога я точно не знаю. Можливо у нього було зневоднення, непритомність, а може йому була навіть  потрібна психіатрична допомога - не знаю. Скоріше за все останній варіант і він "трішечки здурів" тобто зробив саме те, що і потрібно зробити коли треба зконцентруватися на якійсь важкій задачі.

Саме це – "трішечки здуріти" – вже мабуть років 10 тому назад мені і радив зробити завідуючий кафедри теоретичної фізики УжНУ, коли описував процес написання кандидатської дисертації. Тоді, мені, здуріти (= написати дисертацію) не вдалося, про що в принципі не шкодую, бо інакше не бачити би мені країни висхідного сонця – це точно. Як виявилося пізніше, для написання дисертації в Японії здурівати було не потрібно – хіба що зовсім трішки.

Але ось для вивчення японської мови до високого рівня, так що б не тільки мультфільми для дітей дивитися а і книги художні читати в оригіналі – без того щоб здуріти, мабуть не вийде. І тепер коли я знаю, що я давно готовий до елементарного рівня JLPT N4, я все більше думаю про те, як би так "трішечки здуріти" щоб процес вивчення пішов якось лавиноподібно – з просвітленнями і можливо з раптовим проривом... А покищо просто набираю словарний запас – японська мова, як виявилося, це не англійська – тут 3000 слів недостатньо для повноцінного спілкування.