пʼятниця, 29 березня 2013 р.

Кінець навчального року. Повтор.

Сьогодні закінчився японський навчальний/фінансовий рік. Усе так точно як було і минулого і позаминулого. Як я вже казав - це японське постоянство, таку стабільність і повторюванівсть подій - обожнюю. Марічка закінчила в цьому році "кірін-ґумі". Кірін значить жираф, ґумі в даному випадку це класс/група. Деякі банди якудза також називаються "ґумі", зокрема найвідоміша Ямагучі-ґумі. Тому запамятувати слово легко.

Зміст випускного диплома такий самий, незмінний до букви як і у минулому/позаминулому роках, Змінюється тільки назва групи. Правда тепер мені його хочеться трошки перефразувати "Багато гратися, багато їсти - і розум, і тіло ростуть здорові". Трошки більш буквально ніж було минулого року.



На закінчення року, Марька отримала цілий пакунок своїх садочкових робіт. Мусор, але приємно. Для бажаючих переглянути вміст випускного кульочка чотирьох-річного японського дітвака - прошу натискати далі.

1. Умоляв Марьку зфотографуватися біля входу в садочок біля самої назви - не захотіла. Тому фото біля дошки оголошень.

2. Прийшла додому і зразу розбирати вміст свого пакунку.

3.

4.

5.

6. На деяких малюнках сенсеї поробили заміточки, хто є хто із зображених персонажів. Тут здається червоний це я, а чорний це лікарь - тобто Марька зобразила мене коли я ходив лікувати свою ангіну. Хто не читав як це було то можна прочитати. Написаноє пером не вирубиш і топором, як кажуть. Тепер ангіну із інтернета не витреш.

7. А на цьому шедеврі зображена наша сімейна прогулянка в грін парку міста Кітакюшю. Стікерами позначено "тато" зліва, Марія знизу і "українська мама" зправа. Цікаво чому сенсейка вирішила уточнити що це українська мама так ніби у нас є і японська. Тут до речі я описував як походи в грін парк відбуваються в реальності, дуже цікаво - рекомендую, над фотками колись працював багато, тепер нема часу.

8. Це ундокай. Так було в 2012. А так в 2010-му.

9. Ну а це безцінний папірчик для мене. Обожнюю. Записана вага і зріст дітвака в кожному місяці минулого навчального/фінансового року. Так сказать документ що підтверджує сказане в дипломі. уже маю такі документи за чотири роки. Колись навіть відслідковував динаміку росту Марічки. Дуже цікаво!
10. Ось наша звєзда, росте, короче.

середа, 27 березня 2013 р.

Японська мова. Прогрес.

Допис самохвальби. Сьогодні закінчив курс на мемрайзі із вивчення словарного запасу на тест JLPT4. Завершив змагання на почьотному другому місці, тепер марка407 вже мабуть і не дожену, квіточки посажені - вирощені - плоди зібрані. Залишилося час від часу поливати рослинки - щоб не зачахли і дали плоди ще один раз. Під час тестування в липні. Отак на мемрайзі - кожне слово це квіточка, яку треба посадити, виростити і зібрати урожай. Що посієш то і пожнеш тут працює в прямому сенсі слова. Мемрайз такий красивий - що мушу признатися - це перший раз, що я щось розпочав і закінчив по власному бажанню в процесі самостійного навчання. Тому якщо хтось щось вчить (хоч що) - заходіть не пожалієте, це просто чудо а не навчальний сайт. Особливо для вивчення мов, але можна для будь чого.

Швидкий прогрес у вивчені слів на запланований тест (десь 750 штук за півтора місяці) дає надію на те, що якщо не здаватися то можна навіть навчитися розмовляти японською мовою в найближчому майбутньому. 


P.S.: Сьогодні подружка в скайпі сказала, що треба би зайнятися розповідями про японську косметику - це би точно привернуло увагу неміряної кількості прихильників прихильниць. На це можу тільки сказати одне - реклами кремів не буде - рекомендую фізичні вправи, розповідь була тут. Кому треба замовляйте :-)

вівторок, 26 березня 2013 р.

Японська народна казка 2.

Привіт бібліофілам. Перша книжечка з крокодилом - викликала цілий фурор, в масштабі мого блога - було аж три коменти, неймовірна кількість плюсів і лайків, мало того вона ще й попала на новий модний ужгородський (закарпатський, український) медіа-ресурс Varosh.com.ua в розділ "Ідеї". Ну і оскільки я одразу же і пообіцяв друзям продовжити розпочатк справу - то спішу виконати обіцянку не дочікуючися того поки забуду.

З наступного тижня в Японії починається новий фінансовий і освітній рік - не знаю в якому темпі я буду його проживати і чи буде часу вистачати на блог... Ха, ясно, що буде і не тому що я женуся за якоюсь популярністю, хоча мене вже і починають друзі дразнити (як там по українськи), а по тій простій причині що я в цей онлайн щоденник пишу тільки тоді коли маю натхнення і тоді коли маю що випити. Без алкоголю тексти виходять довгими і здається не цікавими. Жартую звичайно, іноді і тверезим пишу.

Під публікацією у Вароші одна жіночка, (дівочка, бабулька) Наталія, залишила два коментарі до книжки з крокодилом 1. Що робить пістолет в руці крокодила? Що робить кровожадна тварина на сторінках дитячої книжки? 2. Може для дорослих це і окей, але для маленької дитини це дуже хороший спосіб розвивати жорстокість. За усім цим криється глибока система по переоцінці підсвідомості дітей, старі добрі казки замінюються новими, більш розпущеними і злими.

Я на коментар і запитання відповів, сподіваюся переконав Наталію, що книжка безобідна (як там по українськи...) і покликана єдине - привчати дитину любити ванну.

1. Ну а тепер нова обіцяна книжечка. Повторюю - що книжки я спеціально не вибирав - тоді разом з крокодилом взяв з садочка і цю.

Для бажаючих ознайомитися з книжкою в детялях.

Якщо натиснути на картинку то можна переглянути на повний екран - так буде легше.

2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.

пʼятниця, 22 березня 2013 р.

Марькина екскурсія.

Сьогодні збирав зранку Марічку в першу самостійну садочкову екскурсію. Самій екскурсії предстояв довгий період підготовки, вчора замість того щоб убивати обідню перерву на memrise.com, прийшлося поїхати в магазин дитячих товарів щоб купити: рюкзак, спеціальну бутилку для чаю, нову коробку для бенто (ланчбокс) в яку би влізав не тільки рис а і "оказу" - все інше до риса, підстилку на траву бо обідати планувалося на природі. Звичайно треба було також придбати пляшечку простого чаю, бо давати сок, кокаколу, кампот, молоко, або будь-які інші напої не можна.
Сьогодні зранку треба було все зібрати, причому над ланчом треба було попрацювати, бо я точно знав що іншим дітям мамки нароблять такі всякі ланчі - один іншого краще - сосиски у вигляді восьминогів, яйця у вигляді метеликів, омлети колобки і так далі.
Коли забирав Марьку з садочку у всіх був прекрасний настрій, всі про екскурсію лише і говорили, а Марька в компанії зїла не тільки рис і одбивні (так як робить дома) а також і морковку і брокколі на пару, які я зранку готував тільки для краси, щоб добавити ланчу кольорів.
Ну і одне фото на память. Щось я не памятаю, чи ми ходили на екскурсії в совєцкому союзі. І фоток нема...

вівторок, 19 березня 2013 р.

Постскриптум до вчорашньої казки.

Черепаха з казки Кунфу-панда казала якось, що случайностєй не случається. Абсолютно вірю цим словам. Вчора переклав японську книжку з картинками про крокодила у ванні. І сьогодні (як же ж я міг забути) подружка Катя нагадала про відео яке кілька тижнів тому було в нашому ютюб-кінозалі. І ось це відео абсолютно підходить до вчорашньої книжки, таке враження що відео і книжку робила одна і та же команда любителів "legalize it". Далі просто пропоную тим хто вже казку прочитав - перейти далі і подивитися. Мене тільки-шо розсмішило так що я вже годину регочу. Крокодила в книжці все ж таки треба було Гєною назвати.

Тільки для дорослих - у відео ненормативна лексика!

понеділок, 18 березня 2013 р.

Японська народна казка 1.

Хто читає цей блог регулярно вже мабуть здогадався що я зараз знаходжуся в тенетах японської мови. Здається вже місяць я вчуся кожен день. Спочатку слова, потім перейду до базової граматики. Звичайно я не збираюся перетворювати свій заробітчанський блог на подобу ресурса де можна навчитися японської мови. Таких ресурсів у інтернеті валом, навіть є українською мовою, наприклад Мушля. Але із своєї японської, яка знаходиться десь на рівні чотирьох-річного дітвака, я постараюся вичленити якісь маленькі цікавинки, або смішинки, які сподіваюся зможуть порадувати тих хто буде читати. І так буде мінімум до 7 липня - дня на який назначений тест по здачі японської мови.

Десь нещодавно мене товариш +Abu Kasym запитував про японську літературу для дітей. Здалеку може здатися, що в Японії панує манга, причому її всосують з молоком матері. Але це не так. Тут просто офігенні книжки для дітей, іноді щоправда дещо екстраванантні як на закарпатський смак. Я впевний що моя прощена бабка би плювалася на книжку "Minna unchi" (Всі какають) про яку я розказував давним давно - ось посилання. Ну і сьогодні для розваги я вирішив детально опрацювати одну з книжок яку Марька читає в садочку (для дітей від 2-х до 4-х). В садочку книжок читають дуже багато. З картинками. Причому з віком дитини співвідношення картинок до тексту зменшується. Треба сказати що діти просто дуріють за книжками. Деякі сенсеї так цікаво читають книжки що можуть тримати аудиторію з 40 чоловік в повній увазі. На батьківських зборах нам завжди показуть як саме треба дитині читати книжки і здається всі батьки слухать так точно як діти з відкритими ротами - так цікаво звучить професійне прочитання.

Ну от і все, мені навчання, вам розвага - насолоджуйтеся - показуйте дітям. Якщо подобається давайте знати покажу ще пару книжок.

1. Довго думав як перекласти імя головного героя. "Вані" це крокодил японською. Тут головного героя звати Ванівані тобто крокодилкрокодил, але я вирішив адаптувати і назвати його крокошою, трошки не по українськи але українського аналогу я не придумав. Будуть варіанти - шліть. Ну що вперед - титульна сторінка - далі без коментарів. Переклад вбудований в картинки.

Для бажаючих ознайомитися з книжкою в детялях.

Якщо натиснути на картинку то можна переглянути на повний екран - так буде легше.

2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.

вівторок, 12 березня 2013 р.

Ієрогліфи для закарпатців.

Колись давно, коли я ще був студентом фізфаку УжНУ, один розумний професор казав, що для того щоб написати дисертацію то треба трішечки здуріти. Схоже на те, що це правило можна застосовувати до будь-якої серйозної на перший погляд невиполнімої задачі (підкажіть в коментах український аналог слова невиполнимий). Так вот мені здається, що я буду застосовувати це правило тепер, поки не здам якийсь тест японської мови. Дорогий друг +Michael Kilesa підсадив на memrise.com і все, я тепер постійно там. Для початку прохожу необхідний мінімум слів уже 450 (із 750). Ще десь два тижні, а потім лише повторювати кожні пару днів. Слава сятому богу, що я багато слів вже знаю, і тому іду швидко, це не вивчення, а упорядкування, плюс 20% нових слів. Ну і щоб дорогі закарпатці та інші друзі не нудьгували пропоную зануритися в світ японсьої мови. Сьогодні я грався з ієрогліфами які містять ієрогліф що значить "жона" як частину. Прошу переглянути і вивчити на память :-) Зрозуміло? В кожному квадратику один ієрогліф. Червоний і чорний колір використав для контрасту. Синій щоб записати значення другої частини. Хто хоче деталей задавайте питання.


середа, 6 березня 2013 р.

Хвилина мовчання в Японії.

Сьогодні по університету розіслали лист про те що в наступний понеділок в 14:36 буде друга річниця великого землетрусу і послідувавшого за ним цунамі. Причому лист прийшов три рази, тому що відповідальна співробітниця спочатку написала правильний час, потім написала лист, що час був неправильний, ну і накінець в третьому листі підтвердила правильність часу в першому листі. Вийшов конфуз, але звичайно мова не про це. Ітак би ніхто не попутав час, тому що перед хвилиною мовчання по університському радіо оголошують  про те що час скоро наступить.

Розшифровуючи зміст листа, в звязку з посиленим вивченням мови, мені стало цікаво як буде японською мовою хвилина мовчання і я здивувався, що японським аналогом є концепція "мовчазна молитва" або "silent prayer" по англіцьки. Значення двох ієрогліфів дуже прямолінійне - перший мовчати, другий - молитва. По суті це та ж сама хвилина мовчання, але по назві набагато глибша концепція. Спочатку я подумав на комуністів, що в Радянському союзі поміняли мовчазну молитву просто на хвилину мовчанна, але потім вікіпедія сказала що в англійській мові також "moment of silence" а зовсім не молитва. Цікаво як відбувся розрив концепцій у двох мовах...

Ну і щоб не забути - ось нагадування всім коли саме треба буде помолитися за японський народ.


пʼятниця, 1 березня 2013 р.

Хіна мацурі 2013

В понеділок третього числа третього місяця в Японії святкується свято дівчаток. Про суть свята і його історію я не знаю нічого. Але дуже добре описано тут хто справді цікавиться деталями (цікаво чи ще є люди, які мають час читати такі довгі і некорисні для професійного розвитку речі). Сьогодні я лише вияснив те що наші студенти його не святкують, хлопці по причині того що це свято дівчаток. А дівчата про причині того що вони вже великі. Хоча сказали що в понеділок куплять собі традиційні трьохколірні солодощі і будуть їсти. 

В час Хіна-мацурі всюди виставляють традиційних японських кукол ляльок. Чим мені подобається Японія, це тим що вони сміливо імпровізують зі своїми традиціями і можна побачити не тільки традиційних, а і наприклад таких екзотичних як на фото (фото звідси, не моє). Така культура мені подобається ще більше.


А ще, як це впливає на наше життя - в садочку діти кожен день співають пісеньку про хіна-мацурі. І вот моя Марька кожен день приходить додому і просить добавку. Знайшли на ютюбі пісеньки - тепер вона їх дивиться кілька разів на день. А я користуючись нагодою записав один з переглядів на відео - сподіваючись, що дітвак буде співати в повний голос. Але як часто буває з дітьми вони співають в повний голос не тоді коли треба. Тому вийшло як вийшло. Хто хоче будь-ласка дивіться. Можете відчути як японські традиції - прорубуються в наше супокуйне закарпатьське життя.