четвер, 31 березня 2011 р.

Випускниця "Rizu-gumi"

От і закінчився фінансовий а разом з ним і навчальний рік. Сьогодні в садочку ми отримали відповідний диплом. Вільний переклад (о невже мені вже для цього не потрібен перекладач) "Диплом випускника групи"білочка" Селянчин Марія сан. Гралися постійно, їли багато, виростили здовове тіло і здоровий дух. Рік Heisei 23, 3 місяць, 31 день. Orio Maruyama Hoikusho, директор Кафуку Маюмі".

Диплом!

А так виглядає наша випускниця.

Все, - завтра новий навчальний рік, нова група, нова кімната, нові вчителі - лише садочок той самий. 

субота, 26 березня 2011 р.

Обід японських студентів в університеті.

Іноді коли мій Такума-кун приходить в університет пораньше - ми влаштовуємо собі урочистий обід, а іменно - сідаємо за великий стіл, включаємо музику через колонки, розкладаємо свої хавки (хто шо має) і почти цілу годину сидимо, хаваємо, говоримо, потім, пємо чай. Розмовляємо про різне, про навчання, науку, японську мову, японську культуру, українську мову, українську культуру і теде. Сьогодні говорили про прислівя, приказки і ідіоми чи метафори. Передісторія така: недавно сенсей прислав нам всім прислівя, яке якщо перекласти з англіцької звучить як "рання пташка йзість червачка". Виявилося що це корейска трактовка нашого "хто рано встає тому бог дає", а японська трактовка "хто рано встає той отримає багато грошей". В такому контексті мені подобається шуткувати що корейці замінили нашого бога на червачка а японці на гроші. Сьогодні ж я намагався вияснити чи є у японській мові аналог нашого вислову "собаку зїсти" або "зуби зїсти", мені довго прийшлося пояснювати що саме я хочу. На жаль Такума не зміг знайти таковий вираз у своїй памяті, і потім мені пояснив що вони (японці) практично не використовують ідіом у усній мові, але дуже багато використовують у манзі, і тому часто не розуміють іноземців які намагаються здивувати японців знанням якихось ідіом. От так. Оскільки фотоапарат був під руками автоматична зйомка дозволила зафіксувати деякі моменти.







Контрабанда в поштовому конверті (from Ukrain to Japan with love)

Сьогодні ввечері в поштовому ящичку мене очікував сюрприз - очередний лист від моєї подружки Наталі, (рука не піднімається написати бувшої незважаючи на страшну суперечку що сталася минулого тижня). Лист правда вона відправляла коли "мєжду нами" ще чорна мачка не бігала. Але пост не про це а про конверт і його вміст. Коли я дістав його з поштового ящичка то трішки здивувався - адже таких пузатеньких конвертів з батьківщини я ще не отримував, виглядав він приблизно так:




Конверт весь був обклеєний додатковими засобами що казали про те що митниця його вскривала і перевіряла вміст. Ну єсчоби! від конверта навіть ще не відкривши поштовий ящик валив аромат укропа, який Наталі мені ризикнувши вислала прямо так. Митники звичайно додали і від себе пару листочків тексту, на малюнках укроп не зображений значить все в порядку.


Ну і звичайно фото цього скарба який так ніжно був скріплений скотчиком щоб чим більше бути розпластаним, але японських митників не проведеш - тим більше що і запах не спрячеш. Цікаво чи були вони здивовані, адже тут укроп велика рідкість. 

А назви, які назви! Аллігатор! добре шо не "Термінатор" або "дифибрілятор"


Короче будемо сіяти свої сємена у плодючу японську землю! Наталі - низький уклін!

Upd: В неділю 27 березня посіяли і укроп і базилік. Будемо чекати перших плодів через місяць.

пʼятниця, 25 березня 2011 р.

Магнолії

Окрім землетрусу, цією весною бог побив Японію ще й затяжною зимою. До сих пір погода тримається майже така як була цілий лютий, тобто вночі падає до кількох градусів по Цельсію, а вдень піднімається до 10 ато і менше. І ще часто, як звичайно, дує вітер. Але як казала Юлька Тимошенко під час якоїсь передвиборчої кампанії, весна не за горами і все одно наступить, для Японії це теж актуально.
Перші ознаки весни вже можна побачити навіть в університетькому дворику - розцвіли магнолії. Вже пару днів планував їх зфотькати. Конєчно, нічого оригінального в квітах нема, в інеті можна знайти кучу класних фоток, але у мене є привід виставити ці фотки. Справа в тому що на минулому тижні мені вдалося сильно образити аж двох своїх близьких друзів (шоб всі інші не подумали на себе і не гадали, скажу - це Богдан і Наталія). Тому з просьбою про пробачення я присвячую цей пост їм і ці прекрасні університетькі квіточки на фоні голубого японського неба також їм. Для Наталі рожеві а для Богдана білі. Білих більше бо перед Богданом відчуваю себе більше винним. Пробачте друзі за те що був неуважним і наговорив лишнього.

Для Богдана...
... і для Наталії.

ну а фанатам дикої природи сюда - тут більше фоток: 
Magnolia

неділя, 20 березня 2011 р.

Fishes :-)

За що обожнюю інтернет і блогосферу це за то шо можна писати про всяку херню - от хочаби мені зараз захотілося написати і повісити фотки наших рибок. Рибок купила Лена в минулому році на мєстному фестивалі бо "вони приносять щастя". Важко було погодитися з даним твердженням і особливо і далі коли рибкам прийшлося купити акваріум, а потім і систему постачання кисню - виявилося що вони ніхера не можуть дихати у воді - ім треба ще й бульбашки пускати. Потім через деякий час їм прийшлося купити ще й фільтр бо як не дивно але вони такі маленькі також какають причому то шо мало не допомагає - зато постійно. На додачу зимою їм прийшлося ще й купити грілку шоб у них було мінімум 18 градусів - бо замерзнуть. Це вже мене взагалі бісило бо ми з Марькою можемо і 11 переносити а рибкам треба 18. Короче стільки було з цими рибками канітєлі шо я аж ніяк не можу признатися в любові до них. На тому тижні після того як система життєобесепеченія вже не мінялася почти 40 днів, вже важко було побачити їх "за стєклом" я все таки вирішив їм помити акваріум з заміною всіх фільтрів. І мушу признатися що це було довго і неприємно, вода холодна але результатом дуже задоволений. Даже рішив пофоткати рибок. А ось ця фотка в якій у самця на імя Антон видно капіляри (чи шо?) у очах мене взагалі зробила щасливою. Ось і ви насолоджуйтеся. Більше фоток тут.

Cooking fathers event (Orio Maruyama Hoikusho)

В суботу 12 березня 2011 року - акурат на наступний день після історичного землетрусу і цунамі, у нас в садочку була запланована спеціальна подія - на якій я виступив у якості сенсея - і всі мене так і називали. В цей день організували навчання для татів які хочуть навчитися готувати.


Історія виникнення проста, після того як ми з Марічкою залишилися одні за нас дуже переживали в садочку і в один з днів директорка користуючить перекладачем (англоговорящою мамою японкою) запропонувала мені прийти в якийсь із вільних днів до них коли діти будуть спати і вони мене поучать щось готувати - бо Марія-чан має щось їсти і вдома а не тільки в садочку. Я (хвалько) на таку пропозицію коротко ляпнув "Можу вас повчити готувати :-)" з
посмішкою звичайно. Енчо-сенсей (директриса звучить грубо) молодець - зорієнтувалася на місці, і каже "Ах так! Ну тоді ми організуємо зустріч на яку запросимо інших татів - от ти їх і повчиш!", на що я звичайно погодився, обожнюю всякі культурні японські тусовки.

І так десь через три тижні після цієї розмови ми зібралися і повчилися готувати. Спочатку мені здавалося що із-за цунамі все має відмінитися - не то шо гулянка а навіть садочок, робота, магазини не працювати, автобуси не ходити, і так далі, - однак я на секундочку забув що ми в Японії. Домовленості треба дотримувати, а робота то святе! Марька була відправлена в садочок, я поїхав по магазинам за  покупками і в 12:30 якраз коли діточки відправилися спати я прибув в садочок. Через кілька хвилин почали прибувати і тати - всього прийшло шестеро, вони готували я учив, було дуже ржачно, весело і всім цікаво.

У меню у нас були італійські страви і акцентами вибрані оливкова олія, лимон і петрушка - продукти які японці традиційно вживають дуже мало. Всього у нас було пять страв: бутерброди з копченим лососем і лимоном, курячі від бивні (іх я правда приготував вдома), салат з сиром фета, ароматні гриби тушковані з величезною кількістю петрушки, брокколі на пару з часником і лимонною цедрою, фрітатта (італійський омлет :-) з креветками і чілі і "го-тто-кей-кі" на десерт. Як не дивно все вийшло смачно, от тільки з бутербродами не вийшло бо я взагаліто планував ікру, але не знайшов у трьох магазинах - виявилося що не сезон (у консервах же ж нема!) і крім того масло не дуже роплавилося, але це дрібниці на фоні всього масштабу.

В кінці заходу ми звичайно трішки поговорили про землетрус (але не за столом) і посумували за жертвами. Але у нас життя продовжується. В любу секунду ми можемо бути на їхньому місці - хіба це не достатня підстава щоб радуватися кожному новому дню і проводити його весело!
Більше вражень можна отримати переглянувши хвотоколлекцію тут.

субота, 19 березня 2011 р.

Ядерна криза на АЕС Фукушіма-1 - доступне пояснення :-)

Сьогодні в ЖЖ натрапив на чудовий пост від нашої людини в Японії ([info]zajcev_ushastyj) який дуже чітко пояснює що зараз відбувається на Фукушімі-1. Взагалі-то мені здавалося що переважна більшість людей мала би це розуміти. Ну хто не до кінця розуміє то ось йому анімоване пояснення - роблю перепост з оригінала дослівно.


Маленький мультик, снятый для объяснения ситуации "на пальцах". Моралистам и брезгливым заходить не советую: объяснение дается с японским отношением к жизни и физиологии.




Гэнпатсу-кун (Реакторчик) животом мается. И периодически пукает. 
Все очень боятся, что Гэнпатсу-кун вдруг наложит кучу. Куча будет очень-очень вонять и отравит всю атмосферу. 
Пуки, конечно, тоже воняют. Но не так сильно. И за неделю выветриваются. 
Вот Чернобыль-чян как наложил бАААльшую кучу, так все до сих пор и маются. 
Но Гэнптасу-кун такое сделать не может, потому что у него специальный памперс есть, которого не было у Чернобыль-чяна. И кака у него твердая, а не чернобыльский понос.  
Но в памперс какать тоже нехорошо, потому что выкинуть этот памперс некуда, вонять будет. 
И вот всякие врачи кормят Гэнпатсу-куна лекарством: холодной морской водой с борной кислотой. 
Гэнпатсу-кун еще попукивает, но через неделю точно все пройдет, не волнуйтесь! 
  
Ну, насчет недели - это оооочень оптимистично. Хотя, конечно, надеяться хочется.  

пʼятниця, 4 березня 2011 р.

Динаміка росту Марьки в Японії.

У нас в садочку кожен місяць вимірюють діточок і записують дані у спеціальну таблицю. 
Вчора було останнє в поточному фінансовому році вимірювання і тепер у мене є дані за цілий рік. Заради цікавості наніс дані з таблиці на графік і ось що вийшло. 

Графік набору ваги і росту з фотьками "до" і "після"

А це легендарна таблиця.

P.S.: Що в цьому цікавого? Звичайно з самого графіка нічого не зрозуміло крім того шо було і шо стало про це говорять і сухі цифри. Але простий аналіз отриманих залежностей можна використати для розрахунків росту і ваги що будуть в майбутньому. Якщо пронітерполювати дані за рік то буде видно що обидві залежності вага (час) і зріст (час) носять лінійний характер, тобто змінюються прямо пропорційно до часу. Отриману функцію можна продовжити до бажаного віку (екстраполювати) щоб розрахувати яка буде вага і зріст в майбутьному. Я проробив це і розрахував вагу і зріст Марічки через рік - які будуть відповідно 104 см і 15,7 кг. Через рік перевіримо. Однак якщо спробувати розрахувати параметри через 18 років (тобто коли їй буде 20) то ми отримаємо 317 см і 56,1 кг відповідно. Очевидно що тенцеція виростати не буде такою інтенсивною аж так довго і темпи росту мають уповільнитися. А ось вага виходить вже практично реальна. От так нарід, такі розрахунки, заніматєльная матєматіка. Але насправді у мене також "ні хера" нема вільного часу :-)