Сьогоднішня вечеря. Планував приготувати якісь спагетті, але в магазині на мене покліпала рибка сайра, а по японськи "санма". Оскільки вона була вже не свіжа - приготовлена дві години тому, то на неї даже вже поклали скидочку 20%. І вот ми ізїли з Марькою дві рибки з рисом і салатиком, до цього я випив ще й стакан шочу. І коли вже Марька дивиласа в своїй кімнаті добринюнікітіча в 500-ий раз, а я догризав остатки рибки під "зе бест" від Tom Waits-а і думав про свою "половинку", яка бороздить простори закарпатської медицини - я відчув себе щасливим, як іноді буває, мімольотно але дуже чітко. Саме на цьому фоні я пишу посланіє у свій онлайн щоденник.

魚

さかな sa-ka-na

Риба. Один канджі що означає риба. Без всяких скритих посланій.
Читати мислі далі
Уже традиційно у мене зявляється бажання настрочити якусь чепуху в переддень або у день офіційного, японського, державного, свята. Завтра у нас "день культури" опять же, - державний вихідний, понятно напевно "і їжачку", (як казав один з моїх улюблених університетських викладачів Й.М. Шуба) що пояснювати важливість даного дня і приводу для свята і вихідного не потрібно, адже що може бути важливіше культури. Конституція, декларація, революція, троїця і восьмоє марта - всьо херня в порівнянні з культурою у всіх її відображеннях...

Теми для допису у мене немає, але завтра ми їдемо до мого "умираючого" студента в його рідне місто що називається Шімоносекі і знаходиться воно на іншому з чотирьох основних японських остовів Шікоку Хоншю (позор мені) (хто не знає, ми з Марькою на Кюшю). Компанія зібралася доста крута, Марька, Такума з своєю дівчиною Роллі і я. В планах відвідати тридиційний японський фішмаркет і їсти суші з ще не умерших риб і потім ще якась історична програма по цікавим місцям - короче Джюн-чан отримав завдання приготувати нам якусь культурну б...., програму.

Останніми днями нічого особливого не відбувалося, хотя хто знає - з якого боку подивитися. Були на суперовій дитячій Хелоуін вечірці але туди я камеру не брав бо хазяїн професійний фотограф. Будуть фотки - покажу.

Ну і напослєдок - просьба до "потенційних" читачів, якщо ви тут не вперше і регулярно заходите то будь ласка прокоментуйте анонімно - не обовязково світитися, і висловіться на тему що вас цікавить тут, на сторінках цього блога. Якщо лінь писати, розумію не у всіх руки ростут з правильного місця, як у мене - то хочаби поставте галочку - знизу поста є короткий опитник як вам сподобався контент, я не ображаюся якщо хтось відмічає "повна херня". Ну і цей абзац відноситься лише до тих хто вобще ніхера ніколи не коментував, не коментує і не відмічає ні тут, ні в баззі, ні в livejournal, ні в фейсбуці - куди транслюється цей блог. Це ввічлива просьба лише до пасивних читачів. І для підказки - кілька тем які відчуваю в силах освітити:
1. Про сучасні нанотехнології - на простій закарпатській мові.
2. Про пригоди закарпатького дітвака в Японії.
3. Японські розваги простих людей (з обмеженими матеріальними можливостями).
4. Передам любі запитання простим японським студентам і перекладу їхні відповіді на зрозумілу закарпатську мову.
5. Японська кулінарія, рецепти, традиції, спитрні напої, ритуали.
6. Японський університет: стосунки в колективі, між студентами, між молодшими і старшими, життя простої японської лабораторії в мєстєчковому університеті.
 7. Ціни в Японії (я звичайно про таку херню ніколи би не писав але якщо читачі побажають то можу)
8. Японська мова для закарпатських чайників.
9. Навчання в Японії (мій субєктивний досвід).