четвер, 5 грудня 2013 р.

#Євромайдан #Єврореволюція

Поки в Україні триває революція, блог не пишеться. Не можу ніічого з собою зробити тільки про ці події думаю, слідкую. Весь час сижу тільки в твітері - очікуючи новин з фронтів. Паралельно ліниво пакую макулатуру за пять років навчання і роботи в університеті Кітакюшю. З нового року ми переїжджаємо в нове місто, я змінюю університет. Фотка лише демострує результат того що я роблю останніми днями. Вот би банда що захопила Україну одумалася і зробила так само, але здається що їм для цього не вистачить розуму. Могли би з своїми міліардами валити кудись подалі...


2 коментарі:

  1. Привіт, Романе!
    Запам’ятала заклик у кількох дописах ділитися враженнями від блогу. Їх дуже багато, тому шкода змовчати:)

    Дізналась про нього з «Varosh»-у, подумала, шо ваша сім’я – чудовий зразок відважного і жвавого батьківства, зберегла у закладках і повернулась до читання аж через рік у розпал подій в Криму. І зізнаюся, якраз він став найкращим стабілізатором нервової системи.

    Усі спостереження - цікаві, фото - гарні, а оскільки є мамою 3-річного хлопчиська, дитяча складова була читана-перечитана разом з дітлахом. Крокоша і Макун – просто прекрасні. А ще мого розбишаку звати Карпо, тому традиція відзначення Дня дитини - http://en.wikipedia.org/wiki/Koinobori, зачеплена у дописі «Квітя», видалась дуже і дуже зворушливою.

    Теплий відгук викликали згадки теж любих серцю Massive Attack, Ніни Сімон і Тома Вейтса; процес читання Харукі Муракамі і обмін походу в ресторан на візит у джаз-клуб – особливо душевні.

    Вболіваю за тривале продовження пригод вашої сім’ї у Японії чи деінде, “Selyanchyn in Sweden” читатиму теж з інтересом:) І принагідно - доброго здоров’я вам і втілення усіх намірів!

    Щиро,
    Юля

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Привіт Юля,
      Дуже приємно і мені отримати твій відгук в такий нелегкий час для нас усіх. Дуже би хотілося продовжити ділитися пригодами але на фоні того, що відбувається дома в Україні, і пригоди не виходять і писанина не пишеться. Все здається безглуздим і непотрібним в такі моменти. Сподіваюся, що все якось заспокоїться і ми зможемо повернутися знову в русло обговорення дітей, квітя, кіна і музики...

      Видалити