Мацур..

Я вже десь писав що побачти кішку в Японії величезна рідкість. І ось в неділю вдень до нас на балкон заліз чорний мацур. Оленка з Марічкою не могли нарадуватися йому, одразу поступила команда налити йому догорого японського молока і накормити дорогою копченою шинкою. Крім дорогого молока чорний кіт отримав імя - Чарлі.

Почали вичисляти звідки він міг взятися, припустили що переліз від сусідки яка цілий день працює в сусідньому супермаркеті. Лена зразу сказала що треба його приручити щоб він до нас приходив у гості або взагалі залишити. Я противився бо тримати живність яка сере і кричить в нашому будинку заборонено по контракту (принаймні нам). Ми якраз ішли гуляти на море тому залишили його на балконі. Коли повернулися з прогулянки Оленка першим ділом побігла на балкон чи раптом Чарлі не там. Трішки покликала і ось він тут як тут прителімпався. Знову всі (крім мене) почали сходити з розуму. Марічка носила бідного кота взад вперед до тих пір поки йому це не надоїло і він почав ховатися. Вона в свою чергу почала кричати і плакати яке він має таке право від неї тікати. Короче почався цілий концерт поки кіт не поцарапав малу за ногу. Тоді я вишмарив його на балкон і ми почали дивитися мультфільми щоб не чути його мявчання. 

Кіт кричав і карабкався по антимоскітній сітці на наше вікно і коли мене це дістало я вийшов щоб його натрепати внизу під балконом стояв хлопчик з квартири номер 202 і каже мені "This is my cat" 

Я зрадувався і одразу віддав йому котика який так вміло полоскотав нам нерви і трішки видозмінив наш рутинний стиль життя. А ось і кілька фоток з котом.