пʼятниця, 12 квітня 2013 р.

Дисципліна як рецепт щастя. Перший рекламний пост!

1 квітня 2013 року почався новий етап - у нашому заморському житті - я став працівником університету. На один рік але все ж. Стипендія закінчилася і урядовий контроль також. Натомість прийшла зарплата і контроль безпосереднього роботодавця, який тут прямо разом зі мною. Робочий час тепер прописаний в бумажці з квадратною японською печаткою а саме з 8:30 до 17:15. Зважаючи на те, що в березні - останньому місяці фінансового року і нашої лафи, ми зовсім з Марькою розлінилися: приходили в садочок в максимально дозволений пізній час 9:30 а то і запізнювалися на 5-7 хвилин, після чого я приходив в університет десь в 10, мені здавалося, що змінити режим рівно на півтора години буде дуже важко.

Але поки-що все йде чудово - два тижні пройшло і ми вже навіть звикли. Встаю в 6:30 щоб зварити дітвакові свіжий рис в садочок. Марьку піднімаю в 7-7:15 щоб мала пів-години на прокидання, чашку какао, печєнько або омлет і на одну серію покойо - який зараз у неї в улюбленцях. На днях, коли розказував Оленці про те, що англійську версію Покойо начитує Стівен Фрай - вона дотепно пошуткувала, що тепер Марьку підорас виховує. До цих пір сміюся і горжуся шо моя жона не тільки знає хто такий Стівен Фрай, а ще й вміє так смішно пошуткувати на тему його сексуальної орієнтації. Йому би 100% сподобалося - він і сам вміє так про себе пошуткувати.

Ну так ось з 1 квітня у нас діє така залізна дисципліна - і я ще практично ні разу не запізнився, і приходив вчасно - за винятком одного дня - коли прийшлося сходити на медогляд - бо довідка про задовільний стан здоровя - один з документів, який треба представити для працевлашщтування.

Звичайно в такому режимі крім плюсів є ще й мінуси. Самий великий, напевно - це те що протягом тижня алкоголь протипоказаний. Вже перевірено, якщо я випю погарчик перед сном - зранку, навіть якщо і вчасно встану, то буду лінитися і тормозити в результаті 20-30 хвилин запізнення гарантовані. Тому вже два тижні - з неділі по четвер алкоголь в списку заборонених до вживання продуктів. Такий ось мінус, - хоча на тему "мінус" чи "плюс" ще можна сперечатися, для мене однозначно мінус - бо я випити люблю і хочу майже кожен день.

Зате разом з цим мінусом зявився і один плюс. Офігенної красоти плюс. Тепер вечір пятниці, коли я нарешті випю свій веселящий дрінк - я можу планувати до деталей цілих пять днів. Цілих пять днів я думаю про те як все буде в останній робочий день тижня - коли нарешті мені не треба буде думати про те, що в 21:30 треба вкладати і дітвака і себе спати.

Планую довго, тому коли приходить пятниця виконую все заплановане як по нотах - розраховане до хвилини. Так, сьогодні обідня перерва була присвячена покупкам. Десь три тижні тому на полі біля нашого університету відкрили новий магазин Costco. Хоч як би я ненавидів шопінги - Costco це без перебільшення той магазин поруч з яким не шкода прожити життя. Тут є все. Більше того з появою його - в наше закарпатське життя повернулися ковбаси і сири. Хто не знає - в Японії знайти твердий сир або ковбасу в супермаркеті майже не реально - люди такоє не їдять, тому і не продають. Нема попиту - відсутня пропозиція. Закон. В Costco це все є і не тільки це, тут є все, та ще й по доступним цінам. Так от в сьогоднішню обідню перерву я прийшов сюди щоб придбати те, що буде супроводжувати мій вечірній дрінк.

І от в 6 годин вечора, ми вже дома і от як виглядають мої приготування. Картошечка вариться, з неї буде пюре. А тим часом помитий двохколірний салатик, і лайм який буде тонко напівкільцями нарізаний в салат і використаний замість оцту, і підготовлені сосиски Johnsonville, і коктейль зелених і пурпурних оливок з сиром фета, висушеними на сонці помідорчиками і базиліком Olympia. Звичайно тут же мене чекає і королева сьогоднішнього свята пляшка джину Tanqueray, який безпосередньо перед вживанням буде змішаний з льодом і тоніком, який знаходиться в скляній а не пластиковій пляшці.


Коли все готово, дітвак вже накормлений - я сідаю за стіл - дивлюся на корито зеленого салату з оливками і козячим сиром, вдихаю аромат лайму який знаходиться там же, вже нарізаний на супертонкі кільця - я беру в руки погар з своїм пятничним алкогольним напоєм. І перший глоток який я роблю, і до якого була пройдена ціла тижнева терниста дорога і є тою часовою точкою, тою миттю, яку можна назвати абсолютним щастям. Або як мінімум одним з варіантів його прояву.

І ось наступний момент - сидіти перед компютером, потягуючи свій коктейль і записувати це все під мікс "Magic moments in Italy" - ссилка слідує - це також щось надзвичайне.



Ну і завершується щасливий вечір цігаретликом з квадратної пачки, в якій лише десять сигарет з мінімальним вмістом нікотину і смоли. Якщо уважно придивитися то і на цій пачці написано "Keep Japan beautiful" - еко-лозунг, який каже мені про те, що не зважаючи на те що ці цигарки покликані нанести шкоду моєму міцному здоровю - зроблять щось маленьке для виздоровлення навколишнього середовища. Хоча-би тут в Японії але все ж.


А тепер залишилося чекати того, що виробники прорекламованих товарів звернуться до мене щоб віддячитися. Пятниця!

2 коментарі:

  1. Це був напевно твій найкращий допис! А на останніх абзацах я просто розчулився і пішов їсти татар (сире м'ясо, спеціальнии чином приготовлене) і запивати винцем. Не повіриш, але вже в понеділок я теж почав думати, що я робитиму в святу п'ятницю. І власне це і роблю:-)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Татар з вином чудова комбінація. Треба би якось японцям татар приготувати - їм би точно сподобалося, тут люблять сире :-) Я і забув що Пасха вже прийшла... тут звичайно проходить мимо мене.

      Видалити