понеділок, 6 травня 2013 р.

Як ми святили паски в Японії 2013.

Звичайно назва цього дописа провокаційна. Тому що відповідь - звичайно що ніяк. Сьогодні (здається вперше з часу нашого заїзду) державні травневі японські святкові дні співпали зі святкуванням православної (+греко-католицької) пасхи. В Японі сьогодні теж офіційне свято "день дітей". А вчора був "зелений день". Для мене це дійсно "святі" свята. Я мушу признатися, що за час перебування тут я повністю позбавився усього релігійного, що було в моєму житті. Ояпонився в хорошому сенсі слова. І такі події як "сятіння пасок" в моєму списку "за чим закарпатським я скучаю" взагалі відсутні. З радістю працюю в Різдво - коли 7 січня випадає на робочий день - так точно з радістю проживаю пасхальний день (+ще кілька що слідують за ним) коли тілу треба поїдати кілограми шкідливих і для тіла і для духа продуктів. Так точно як сьогодні Марька знищила домик (схожий на церкву :-) так точно Японія змінила моє відношення до всього повязаного з релігією. Не цікаво, не торкає, не викликає ностальгії. Навіть до традиційних, матеріальних атрибутів, наприклад як сятіння пасок, які до концепції "бога" відношення практично не мають, і які мені завжди подобалися, тепер зовсім не тягне.


Ну і оскільки сьогодні день дітвака - ми його так і провели. У нас правда день дітвака кожен тиждень. Сьогодні цілий день провели на свіжому повітрі - спочатку гуляли біля дому, потім поїхали на море невідомою дорогою, досліджуючи околиці по дорозі.



Із усіх пасхальних історії з фейсбука мене сьогодні вразила лише одна. Про то як якісь побожні люди у Львові, спішучи посятити паску вирішили проїхати на червоне світло і мало не збили знайомого художника (контакт бампера з ногами був). Після чого поспішили сятити паску, як я розумію з контексту навіть не сказавши "вибач". В Японії немає релігії. Але так як поводяться люди навколо викликає у мене білу заздрість. Хоча я впевнений і тут є такі що втікають з місця ДТП. Щоправда за чотири роки я ще не чув жодної подібної історії.

Коли їхав з дому то думав що буду повертатися в іншу країну, але схоже що Україна (так точно як і Японія) змінюється дуже повільно.

Немає коментарів:

Дописати коментар