Один день з життя лабораторії

В минулу пятницю у нас вібулася "конференція" всередині нашої лабораторії. Це таке собі засідання в якому беруть участь всі студенти і наукові співробітники, і на якому кожен з нас доповідає про свої наукові здобутки за останній квартал. Відбувається все дійство у спеціальній університетській кімнаті з 9 ранку і до 17:30 вечора з перервою на обід і одним коффі-брейком. Регламент - 20 хвилин презентація, 20 хвилин на запитання і обговорення. Оскільки на цей раз моя презентація була першою - весь наступний час я присвятив тому шоб фотографувати людей з метою подальшої розповіді про своїх колег - своїм друзям.
Отже цей допис про моїх теперішніх колег в нашій лабораторії... Без особливого порядку.

Yoshinobu Shichiro

Один з моїх улюблених студентів четвертокурсник Шічіро-кун. Займається баскетболом, курить багато важких сигарет, недавно порвав стосунки з дівчиною через те що вона хотіла знайомити його зі своїми батьками. Англійська не дуже на високому рівні але спілкуватися мені з ним легко, міксуючи японську з англійською. Він завжди радий пригостити мене цигаркою і поговорити о том о сьом. 

Motoki Soeda & Daisuke Sakemi

Як мабуть легко було здогадатися після першої фотки - після конференції лаборатрія відбула на пянку в невеличкий корейський ресторанчик тому переважна більшість людей буде представлена в двох іпостасях. Ці два студента також четвертокурсники на пянку не пішли тому вони на зєднаній фото. Мотокі і Дайсуке ввічливі японські хлопці - але з ними я спілкуюся дуже мало по причині практично відсутності англійської мови. Тому ми обмежуємося простими японськими фразами привіт пока як справи. Особливо про них розказувати нічого - обоє курці, у першого хоббі футбол у другого музична група в якій він виступає солістом. Якось на барбекю співав нам хіти Оазіс і Ред Гот Чілі Пепперз. Недавно завів собі дівчину тому собственно на пянку і не пішов. Ага - ще його тато сенсей по карате і у Дайсуке як наслідок - якийсь там дуже високий пояс по карате, але навряд чи я зможу колись побачити його в дії...

Dr. Yang

Старший науковий співробітник - доктор Янг, кореєць, імя його писати не буду бо воно важке - і ще крім того пошло звучить українською. З ним контактуємо часто, але не дуже близькі, англійська є, але мені не зрозуміла. Не вживає алкоголь по причині сильно отруйного впливу на його організм, зате багато курить сигарет, які йому передають з Кореї бо там в три рази дешевші. Які у нього хоббі не знаю. Сергій каже що він фанат науки, а ми з Леною бачили як він одного разу заходив у Пачінко (японські ігрові автомати) після чого думаємо що крім усього сказаного, він ще й заядлий гемблер. Нє женат. Дєтей нет. Здається він був сокурсником нашого сенсея - значить йому десь від 43 до 45 років. 

Takuya Matsunaga

Такуя незважаючи на смішне по-українськи імя і досить слабошкувату англійську - один з найближчих друзів в стінах лабораторії. Майбутній магістр, скромний, вихований, завжди готовий допомогти, завжди готовий випити що завгодно якщо того вимагає старший по-званію. Ленин сусід по парті. Шкідливих звичок немає, добирається на роботу на велосипеді, живе з батьками і сестрами. У свої 23 роки нічим абсолютно незапятнаний японський молодий чоловік. 

Yusuke Ogimoto

Мабуть найбільш колоритний студент пятикурсний нашої лабораторії. Дуже хороший рівень англійської, слухає рок музику але з творчістю Блек Саббат не знайомий. Багато курить цигарок які називаються Marlboro Black Menthol, не соромиться вживати алкоголь, причому надає перевагу міцним напоям, напр. віскі. Відрізняється з толпи своєю дивакуватістю, причому переважну більшість студентів вважає недоумками. Мало спілкується з своїми сокурсниками але зі мною багато. Адреса електронної пошти привязаної до мобільного телефона містить слова "obluda ktera nema sve jmeno" - він себе так і позиціонує. Лена його так і називає облуда :-). Він не ображається. Короче класний, цікавий японський чудак з яким завжди є про що поговорити, тільки не про науку. 

Wataru Yasukochi

Ватару - науково лідируючий студент пятикурсник, дуже скромний та інфантильний. Це про його робоче місце я вже писав у одному з попередній дописів. Дуже роботящий студент, але без надлишкової фантазії, як кажуть старші - де його покладеш там буде лежати. Але своєю трудолюбивістю він добився вже многого і у лабораторії вважається крутим. Йому особлива вдячність за те що привіз Лену з Марькою з Фукуоки тоді коли вони лише прибули в Японію. Не курить але випиває коли не за кермом, в діалозі може приймати участь тільки відповідаючи на запитання, сам запитань не задає. З дівчатами все ясно - не буду писати нічого.

Naoki Mizutani

Наокі - ще один науковий співробітний і паралельно здобувач наувого ступеню. Живий веселий, вміє показувати фокуси з картами і монетами (ми його так і називаємо фокусник), нещодавно одружився. Але він ще в свої 27 чи 30 років не вирішив ким він хоче бути і ще подумовує про карєру фокусника. З ним спілкуюся мало по тій причині що на пянках він звичайний але в університеті повністю змінюється стає тихим і скромним. Метаморфоза така звичайно відбувається з усіма але в нього вона дуже явно виражена і до цього я ще за два роки так і не звик.

Takuma Nozoe

Такума - це має бути окрема історія. Четвертокурсник в нашій лабораторії з квітня цього року. З його появою Японія і все японське поєдналося у єдину гармонійну картинку. Несхожий на типових японців, молодий чоловік який вже мав пятьох дівчат (у свої то 22 японські роки) причому одна з них американка а теперішня філіпінка. В міру хуліган, а коли треба то дуже і дуже вихований і ввічливий. З ним на відміну від інших 99% ми з Леною можемо поговорити про все і про геїв і про проституток і про то як послати на х... по японськи. Словом ніяких обмежень в спілкування ніяких табу, море гумору і відкритості. Звичайно грає роль і те що він одержимий іноземцями, володіє найкраще англійською мовою і крім того ми з ним займаємося одною і тою ж науковою тематикою. Я так сказать у нього начальник, але на стосунки це ніяк не впливає. Допомагає мені і нашій сімї у всьому - завжди готовий підірватися і бути моїм шофером і перекладачем короче - я вдячний японському богу за те що він мені дав Такуму. Короче про нього ще буде окрема історія.

На цій фото всі хто був ввечері на пянці.

Ще в нас в лабораторії є я, Сергій-сан і Лі-сенсей. Всього 11 чоловік які всіма силами гризуть граніт науки намагаючись стати топ оф зе ворлд.... 

P.S.: Повна фотоколекція нашого вечірнього дійства - на пікасі по цьому посиланню.