субота, 11 червня 2011 р.

Takenoko (竹の子) - бамбук до столу!

Пора би закруглятися з цим блогом і сідати за написання наукових статей, і дисертації але це так важко зробити адже навколо стільки всього цікавого. От недавно я лише десь згадував про паростки бамбука які тут вважаються вишуканим і обовязковим сезонним елементом японської кухні і ось минулої неділі мені вдалося самому зірвати два такі паростки і дома приготувати їх і даже зїсти протягом кількох днів. Тому до вашої уваги кілька фоток і трошки тексту.

Ось так виглядають такеноко, але треба признати це дуже слабошкуваті екземпляри, і дуже тонкі, тому що сезон вже закінчується. Мої ноги на фотках тільки щоб було видно масштаб. На наступній фотці такеноко вже почищені і готові до варки. Оскільки виростають вони дуже швидко (ці що на фото думаю не старше двох днів) то і всосують з землі багато всяких гадостей. Для того щоб позбавити їх можливих токсинів, варити такеноко треба у воді разом з кількома ложками рисової полови (мукоподібна пилюка що утворюється при обчищенні рису). В такій комбінації полова виконує роль адсорбента усього недоброго що виходить з такеноко, і працює подібно до того як працює активоване вугілля (таблетки), коли ми випємо лишніх алкогольних токсинів а потім заїдаємо таблєтками з надією на швидке видужання. Після того як годинку покиплять побєгам треба дати остити в тій же воді і потім можна пускати далі в кухню.

На цей раз у мене найпростіша страва з добавлянням бамбука - такеноко-гохан, тобто рис з бамбуком. Потушив мяско, добавив бамбучок, спеції, все зверху на рис і в рисоварку на 40 хв. На тарілці виглядає не дуже смачно тому що тарілка ряба зелено-сіра ну і ще я зовсім не старався щоб було красиво. Для різноманіття додаємо тушковані паростки пшениці з тофу і пару помідорок в якості салату. От і все. Калорій ноль вітамінів чуток зато скільки понтів! 

4 коментарі:

  1. Ромка, я тебе уже говорила и повторюсь ещё раз, что меня никогда не интересовала ни Япония ни её культура в целом (всё что знаю об этой стране вынесла ещё багажом знаний полученных в школе). Но вот благодаря вашей семье, в частности тебе и твоему блогу, я теперь стала по другому смотреть на эту страну. С каждым твоим новым постом открываю для себя что-то новое, интересное и ранее мне неизвестное. Так что спасибо тебе мой юный друг за то, что развиваешь и обогащаешь мой кругозор. ツ
    Ромчик, как же радуется моя душа, осознавая тот факт, что существуют ещё настоящие МУЖИКИ на нашей планете, которые и деньги умеют зарабатывать, и ребёнка растить, а ещё и на кухне всякие гастрономические изыски готовить.
    Селянчин, ты у нас БОЛЬШАЯ умничка!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Твої слова дуже сходяться з моїми уявленнями на світ. А саме що цікавими є люди а не країни не культури не звичаї, а тільки люди які є носіями цього всього. Реально цікавих блогів про Японію дуже багато але тобі більш цікаво дізнаватися це через мене бо ти мене знаєш. Дуже приємно але на жаль субєктивно :-) і навряд чи я заслуговую на такі похвали.

    ВідповістиВидалити
  3. Селянчин, в очередной раз тебе скажу, что ты редкостный ПРИДУРОК! ツ
    Почему ты всё время занижаешь свою самооценку и свою значимость???
    На счёт того, что более интересными есть люди, которые живут в той или иной стране, то здесь я с тобой согласна на все 100%
    Например, твоего Такуму мы уже знаем настолько хорошо, как того парня с соседнего подъезда с которым в детстве ты играла в песочнице, а в юности бегала к нему на свиданияツ Вот настолько он уже стал нам родным, после твоих рассказов и различных фотографий. Если у меня когда-то кто-то спросит, кого из современных японцев я знаю, то я с полной уверенностью отвечу:
    - Харуки Мураками и Такуму ツ

    ВідповістиВидалити
  4. Да, точно знаєш, але ще не все... Збирався якось про нього окремий постик написати. От закінчаться теми - доберуся і до Такуми. Ти єщо о ньом узнаєш!

    ВідповістиВидалити