понеділок, 16 липня 2012 р.

Sea urchin sushi. Cуші з морського їжака

У мене сьогодні короткий кулінарний пост, точніше коротка кулінарна нотатка. Ходили вчора на суші. Колись для нас це було справжнє свято, впрочем воно і до сьогодні так, просто вже ходимо не часто, так пару раз в місяць коли сильно когось припре. Ну так вот вчора відбулася "кулінарна подія". Попробували суші з морського їжака. Вірніше попробував я, Оленка вже якось давно пробувала. От як це диво виглядає в тарілочці і при макро розгляді.


Шо сказати - враження справило сильне, мені здалося що саме так має смакувати концентроване, старе лісне болото, чи давня каналізація, ну вобщем гавно гавном. Ми ніколи не розбираємося з Оленкою в деталях, але вчора коли прийшли додому то першим ділом я шукав в інтернеті що такого корисного в ікрі чи молоках морського їжака. Звичайно можна знайти міліон хвалебних відгуків, шо там внутрі мало не панацея від ушитких хвороб, шо це секрет японського довголіття, і вобще через пару хвилин після вживання страви з морського їжака покращується настрій і понижується холестерин. Да дійсно через кілька хвилин коли я вже закусив його іншими сушами і маринованим імбірем і лимоном і запив пивом і зеленим чаєм і відчутий смак накінець то зник, я був щасливий, що пройшов це випробування. Але ніколи не порекомендую це пробувати нікому. Тільки справжнім дослідникам різних смаків, хто готовий і тараканів їсти і зародки ціплят або черваків.

От власне і все що я маю честь вам сьогодні повідомити, дорогі друзі.
Відмічайте внизу - цікаво?  весело? херня? Пишіть даякі коментарі, якщо звичайно є що запитати або сказати. Я їм дуже радуюся. Окей.

4 коментарі:

  1. Не дуже цікаво, але так красочно, що я прямо відчув усі смаки наяву. Як там ваш сезон дощів і паводків? Все нормально? Бо ваше Кюсю показували у всіх новинах - жуть. Надіюся, що то десь у горах, а не біля вас близько.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Спасибі Юра що цікавишся, да - були дощі, були паводки - лиш не у нас - то всьо у селах тут навкруги. Ми відчуваємо лише тоді коли паде - бо не дуже можемо виходити з дому. Вчора чуток зупинилося, вийшли і тільки відїхали з дому так зразу дощ почався, почали їхати додому Марька в дощовику і у велосипеді і під дощем - одразу - моментом заснула. Так я нанервувався, бо я тоді не можу їхати а йду з нею пішком держу голову. Короче у нас порядок, але чув шо понатоплювало, і люди якісь померли в боротьбі зі стихією - як кожен рік відколи я тут. Це рутина, на це ніхто не звертає уваги, і ніхто про це не говорить.

      Видалити
  2. Суші з ікри чи молок - це ще делікатес. У Греції ми спостерігали таку картину: ловлять з десяток іжаків, відкривають ножем і випивають водичку, яка всередині. Наш грецький друг, який при вигляді згнившої сливи реально блює, теж пару штук випив, сказав, що греки це з дитинства роблять і це смачно. Смакує ніби морська вода, солонувата, з запахом водорослів і риби. Я не наважилася це спробувати, якби там хоч було що жувати, може б і спробувала, а пити морську воду з кишками - нєа. Суші напевно б спробувала, але, думаю, мені б не сподобалося. Коли ми ходили суші їсти, я ледь проковтнула сирого кальмара, такий ковзький, як мило, потім теж довго заїдала.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Да Катя, такий вот делікатес, Мішик нам може розказати більш красочно. Я канєшно не зарікаюся, може колись ще прийдеться таке їсти, стільки хвальби в інтернеті, шо мені починає здаватися що нам просто не такого якогось їжака подали. А з кальмаром у мене точно такий був досвід. В перший же раз коли мене повели в суші ресторан я пробував кальмара вже десь десятим і ти знаєш іще чуть чуть і я би влаштував те що робить ваш грецький друг при вигляді гнилої сливи. Від тоді я кальмара сирого не їм.

      Видалити