Новий рік в Японії (тепер вже 2013-й)

Ще один мій новий рік в Японії.Уже п'ятий. Соромно признатися але вчора якраз в момент коли наступав новий рік я якраз дивився відеокліп Джастіна Бібера - той шо другий по кількості переглядів за ушитку історію ютюба. Нехай не осудять близькі друзі, я аж ніяк не прихильник джастіна, просто вчора десь годину дивився популярні відео на ютюбі і звичайно для загального розвитку вирішив глянути і джастіна, а коли кліп закінчився то на годиннику було 00:03...

Але вобще-то Новий рік в Японії це супер борінг час. В перший, другий і третій рази це екзотика - а тепер вже борінг. Хто хоче деталей то будь-ласка може глянути розповідь на сайті mukachevo.net - на яку мене перед новим роком розкрутив Олександр Ворошилов. І даже випустив статтю в світ саме на 31 грудня.

Користуючися нагодою хочу привітати всіх хто буде читати цей текст. Бажаю всім міцного здоров'я і хорошого почуття гумору. Все інше по ідеї автоматично виникатиме якщо перші дві умови будуть дотримані.

Ну і хто ще не наситився японськими фото - то будьласка - далі кілька фото як ми з Марькою сьогодні ходили у місцевий храм.
Далі...
Як і очікувалося - у зазвичай пустому храмі по сусідству з нашим домом в якому Марька завжди бавиться з храмовою утваррю - сьогодні відносна куча народу і черга до дзвоників була десь 20 хвилин.

За що люблю японські храми і взагалі Японію це за то що тут не діє правило "зустрічають по одьожкє" - тут взагалі по твоєму зовнішньому вигляду ніхто ні про що не судить. Всі одягнуті по простому із дітьми і собачками.

 Вот толпа уже практично на підході до  звоників. три звоника і на кожного десь по 20-30 секунд.Всі пересуваються швидко і люди розуміючи що усім треба достукатися до небес не займають місце біля звоників надовго.

Да-да з песиками в храм будь-ласка - оскільки всередину в приміщення ітак ніхто не заходить. А на подвірї - будьласка. Також ізза того що сьогодні людей валом - у храмі продають омаморі - амулети, і також керамічних змій (тоті дівочки у білих халатиках).

 Головна новорічна прикраса на вході в храм, тепер, впрочем - такі повсюди.

Омікуджі (гадалки на долю) - яких в цьому храмі як правило не буває, тепер також тут. Даже встановили дві палочки з натягнутими вірьовочками щоб люди мали на що їх вязати. Ми з Марькою також витягнули один і нам традиційно випало дайкічі - або велике благословення.

А тут всі бажаючі можуть складати новорічні прикраси - через кілька днів усе гарненько буде спалено на великому святі, дондо-які (посилання для фейсбуковців, хтось вже може і бачив як це відбувається).